Вербицький Петро Іванович (генерал-лейтенант)
Петро Іванович Вербицький (29 липня 1863 — після 1918) — російський військовий інженер, генерал-лейтенант (1916)
Вербицький Петро Іванович | |
---|---|
Народження | 29 липня 1863 |
Смерть | не раніше 1918 |
Звання | генерал-лейтенант |
Нагороди | ордени: Білого Орла, Святого Володимира 2-го, 3-го і 4-го ст., Св. Анни 1-го, 2-го і 3-го ст., Св. Станіслава 1-го, 2-го, 3-го ст. |
Біографія
Вербицький Петро Іванович народився в дворянській сім'ї 29 липня 1863 року. Початкову освіту здобув у Білоцерківському реальному училищі. На військову службу вступив в серпні 1882 року. В серпні 1885 закінчив Миколаївське інженерне училище, був випущений з чином підпоручика в 6-й саперний батальйон, розквартирований в Києві.
Військова служба
Почав службу в Києві в 6-мц саперному батальйоні. Петро Вербицький проходив службу на посадах командира роти і завідувача господарством батальйону. У серпні 1887 отримав звання поручика. У 1889 році закінчив по першому розряду Миколаївську інженерну академію, штабс-капітан. У серпні 1894 року отримав звання капітана. З травня 1901 р тимчасово займав посаду командира батальйону. У червні 1901 року призначений начальником штабу 3-й саперної бригади і отримав звання підполковника.
У листопаді 1904 Петро Іванович підвищений у званні до полковника і призначений командиром розквартированого в Варшаві 9-го саперного батальйону. На чолі батальйону з квітня 1905 брав участь в російсько-японській війні 1904—1905 рр. У лютому 1907 переведений командиром 5-го саперного батальйону, дислокованого в Києві. З серпня 1909 перебував на посаді генерала для доручень при генерал-інспектору по інженерній частині. За відзнаку по службі в грудні 1910 отримав звання генерал-майора. У березні 1911 року був призначений інспектором польових інженерних військ Київського військового округу. З листопада 1912 р був інспектором польових інженерних військ в Київському військовому окрузі. Під час Першої світової війни Вербицький П. І. — начальник інженерних постачань армій Південно-Західного фронту. У грудні 1916 р йому присвоєно звання генерал-лейтенанта. Під час Громадянської війни з 1918 р перебував у гетьманській армії гетьмана П. Скоропадського. Мав звання генерального значкового, що відповідало чину генерал-лейтенанта. Був призначений начальником адміністративного відділу Головного Інженерного управління Військового міністерства.
Нагороди
Петро Іванович Вербицький був нагороджений орденами: Білого Орла, Святого Володимира 2-го, 3-го і 4-го ст., Св. Анни 1-го, 2-го і 3-го ст., Св. Станіслава 1-го, 2-го, 3-го ст.
Література
- Петро Вербицький і Василь Пилишенко: подвижники революційного поступу в українському війську // Чорноморська хвиля Української революції: провідники національного руху в Одесі у 1917—1920 рр.: Монографія / Вінцковський Т. С., Музичко О. Є., Хмарський В. М. та ін. — Одеса: ТЕС, 2011—586 с.
Джерела
- http://encyclopedia.mil.ru/encyclopedia/heroes/USSR/more.htm?id=11834810@morfHeroes
- http://regiment.ru/bio/V/210.htm
- Список генералам по старшинству. Составлен по 15.04.1914. Петроград, 1914
- Список генералам по старшинству. Составлен по 10.07.1916. Петроград, 1916
- ВП по военному ведомству/Разведчик № 1272, 24.03.1915
- ВП по военному ведомству/Разведчик № 1279, 12.05.1915
Посилання