Верхньоволзьке водосховище

Верхньоволзьке водосховище (рос. Верхневолжское водохранилище) утворилося у верхів'ях Волги у 1845, після побудови Верхньоволзького бейшлота. Водосховище розташовується на північному заході Тверської області на території Осташковського, Селіжаровского і Пенівського районів.

У зоні підпору Верхньоволзького водосховища знаходиться система Верхньоволзьких озер (Стерж, Вселуг, Пено, Волго). Загальна площа поверхні близько 183 км², об'єм 0,52 км³, довжина водосховища становить 85 км, найбільша ширина 6 км.

Верхньоволзьке водосховище здійснює сезонне регулювання стоку, рівень води коливається в межах 3,5 м. Використовується для водопостачання, рибальства (судак, лящ, щука) і туризму[1].