Верхньозауерське озеро

Верхньозауерське озеро[джерело?], також Оверзауер (люксемб. Uewersauer), або От-Сур (фр. Haute-Sûre) — штучне озеро-водосховище на річці Зауер у Великому герцогстві Люксембург (кантон Вільц). Найбільше сховище питної води в країні — 50 % її запасів, якими користується 70 % населення.

водосховище і озеро
Верхньозауерське озеро
люксемб. Stauséi Uewersauer
фр. Lac de la Haute-Sûre
Верхньозауерське озеро в районі
греблі Еш-сюр-Сур
49°54′ пн. ш. 5°52′ сх. д.
Країна  Люксембург
Розташування Вільц
Річка Зауер
Природоохоронна тер-я Upper Sûre Natural Parkd
Висота над р. м. 366 м
Довжина 19 км
Площа 3,8 км²
Об'єм 0,06 км³
Найбільша глибина 43 м
Басейн басейн річки Мозель (Moselle)d
Площа водозбору 428 км²
Вливаються Зауер, Бейвендербаах (люксемб. Béiwenerbaach), Нінсербаах (люксемб. Ningserbaach)
Виливається Зауер
Гребля Еш-сюр-Сур
Використаня
  • туризм, водний спорт і підводний спорт
  • Озеро на карті річок Люксембургу.
    Верхньозауерське озеро
    Верхньозауерське озеро (Люксембург)
     Верхньозауерське озеро у Вікісховищі

    Площа поверхні озера — 380 га.[1] Об'єм водосховища — близько 60 000 000 м³.[2][3] Площа водозбірного басейну — 428 км², 2/3 якого розташовано на території Бельгії, найбільша глибина — 43 м. 1999 року навколо водосховища було засновано природоохоронний парк.

    Водосховище утворилося після будівництва у 1955 році 50-метрової греблі Еш-сюр-Сур і ГЕС при ній. ГЕС було зведено для зменшення залежності від імпорту електрики, однак у XXI столітті ГЕС використовується зрідка, лише під час пікових навантажень.

    Водосховище є об'єктом туризму і використовується для водних видів спорту та підводного плавання. За виключенням одного катера, що патрулює озеро, використання моторних човнів на водосховищі заборонено. В окремі вікенди влітку на береги озера з'їжджаються до 10000 осіб. В районі сіл Люльцхаузен (комуна Нойнгаузен) на південному березі і Ліфранж (комуна Лак-де-ла-От-Сур) на північному через озеро прокладено понтонний міст.[1]

    Див. також

    Посилання

    1. Tim Skelton. Luxembourg. 2 edition. — Bradt Travel Guides, 2012. P. 201—203. ISBN 978 1 84162 424 2 (англ.)
    2. The surface water treatment plant of the sebes at Esch-sur-Sûre. // Yong Zhou. Water Purification in the EEC: A State-Of-The-Art Review. — Pergamon, 1977. P. 264. ISBN 0-08-021225-5 (англ.)
    3. Barrage d'Esch-sur-Sure. structurae.info. Процитовано березень 2016. (фр.) (англ.)
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.