Понтонний міст
Понто́нний міст — міст, що має плавучі опори-понтони. Різновидом понтонного моста є наплавний міст, який не має відокремлених понтонів — плавучими є самі прогонові будови.
Загальний опис
Основне застосування понтонних мостів — організація тимчасових переправ через водні перешкоди при аварії або під час ремонту постійних мостів, у військовій справі, при ліквідації наслідків стихійних лих тощо. Однак зустрічаються і постійно функціонуючі понтонні й наплавні мости. Так, існують відомості, що перший наплавний міст у Києві (точніше, в його околицях) було закладено в XII столітті в районі давнього Вишгорода[1]. Він з'єднав береги Дніпра.
Перевагою понтонних мостів є їхня мобільність (вони можуть транспортуватись як по воді, так і суходолом у розібраному стані), швидкість монтажу. До недоліків відносяться створення проблем для судноплавства, мала тримкість, залежність від вітру, хвиль і рівня води, неможливість експлуатації в період льодоходу та льодоставу.
Цікаві факти
- Першим у світовій історії понтонним корпусом командував австрійський інженер Карл фон Біраго, який особисто розробив понтонну систему, яка незабаром була взята за основу всіма великими європейськими арміями[2].
Див. також
Виноски
- Киев. Энциклопедический справочник. Киев: Главная редакция Украинской советской энциклопедии, 1986, с. 402.
- Бираго, Карл // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Посилання
- Наплавний міст; Понтонний міст // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 130; 157. — ISBN 978-966-7407-83-4.
- Мости у військовій справі[недоступне посилання з липня 2019]