Веселі хлоп'ята
«Веселі хлоп'ята» (рос. «Весёлые ребята») — російський радянський художній фільм, перша музична кінокомедія, знята в СРСР. Фільм вважається класикою радянської комедії. Перша із серії музичних комедій режисера Григорія Александрова і композитора Ісаака Дунаєвського. Перша лірико-комедійна роль Любові Орлової.
Веселі хлоп'ята | |
---|---|
рос. Весёлые ребята | |
| |
Жанр | комедія |
Режисер | Григорій Александров |
Сценарист |
Григорій Александров Микола Ердман Володимир Масс |
У головних ролях |
Леонід Утьосов Любов Орлова |
Оператор | Володимир Нільсен |
Композитор | Ісаак Дунаєвський |
Художник | Олексій Уткін |
Кінокомпанія | Мосфільм |
Дистриб'ютор | Мосфільм |
Тривалість | 96 хв. |
Мова | російська |
Країна | СРСР |
Рік | 1934 |
IMDb | ID 0025946 |
Веселі хлоп'ята у Вікісховищі |
Комедія розповідає про пригоди талановитого пастуха-музиката Кості, який став диригентом джазового оркестру, та домробітниці Анюти, яка стала співачкою[1].
Картина мала великий успіх як у нас, так і за кордоном, де вона демонструвалася під назвою «Москва сміється» (англ. Moscow Laughs). На ІІ МКФ у Венеції (1934) фільм одержав премію за режисуру й музику й був включений до шістки найкращих у світі стрічок.
У ролях
- Утьосов Леонід Осипович — Костя Потєхін, пастух-музикант
- Федір Куріхін — факельник
- Орлова Любов Петрівна — Анюта, хатня робітниця
- Стрєлкова Марія Павлівна — Олена, «дитя Торгзіну»
- Тяпкіна Олена Олексіївна — мати Олени
- Роберт Ердман — вчитель музики
- Арнольд Арнольд — Густав Фраскіні, диригент з Парагваю (у титрах як «Г. Арнольд»)
- Не вказані в титрах
- Еммануїл Геллер — глядач, що дивився замість сцени на подругу, в якої муляли туфлі
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.