Уткін Олексій Олександрович

Уткін Олексій Олександрович  (24 березня 1891 30 січня 1965) — радянський художник кіно. Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1950).

Уткін Олексій Олександрович
Народився 24 березня (5 квітня) 1891
Помер 30 січня 1965(1965-01-30) (73 роки)
Країна  Російська імперія
 СРСР
Діяльність художник
Alma mater Московська державно-промислова академія імені С. Г. Строганова
Жанр декорація
Нагороди
IMDb ID 0882532

З життєпису

Закінчив Московське Строганівське училище (1912). З 1926 р. працював у Москві.

Починаючи з 1912 року, оформив понад 60 кінофільмів, серед яких: «Життя Івана Грозного» (1912), «Живий труп» (1918), «Мовчи, смуток … мовчи …» (1918), «Аеро НТ-54» (1925), «Капітанська дочка» (1928), «Останній атракціон» (1929), класика радянської музичної кінокомедії «Веселі хлоп'ята» (1934), «По щучому велінню» (1938), «Мінін і Пожарський» (1939), «Горбоконик» (1941), «О 6 годині вечора після війни» (1944, у співавт.), «Зустріч на Ельбі» (1949), «Композитор Глінка» (1952) та ін.

Також оформив українські фільми: «Оповідання про сімох повішених» (1924), «Укразія» (1925), «Цемент» (1927, у співавт. з Б. Ердманом), «Дочка моряка» (1941).

Література

  • Кинословарь: У 2-хт. Т.2. М., 1970. — С.716;
  • Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.439.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.