Ветеринарний комір

Елизаветинский комір, захисний комір, післяопераційний комір, ветеринарний конус — медичне пристосування для тварин, найчастіше собак або кішок, у формі зрізаного конуса. Служить для того, щоб не давати тварині лизати і гризти пошкодження або пов'язки на тілі, а також роздряпували і розчісувати пошкодження або пов'язки на голові або шиї. Це запобігає збільшенню пошкоджень й перешкоджає внесенню вторинної інфекції.

Австралійський келпі з єлизаветинським коміром, надітим для лікування інфекції очей
Комір Єлизаветинської епохи, в честь яких вони були названі. Портрет Єлизавети I Ermine Portrait , Вільям Сегар

Комір прикріплюється до нашийника вихованця за допомогою зав'язок, які протягують через отвори з боків біля основи коміра. Комір повинен бути досить коротким, щоб не заважати тваринам їсти й пити. Хоча більшість домашніх тварин звикають до коміра досить добре, деякі відмовляються від їжі і пиття з надітим коміром, для таких тварин комір тимчасово знімають під час їжі.[1]

Коміри зазвичай можна придбати у ветеринарів або в зоомагазинах, також їх можна зробити самостійно з пластмаси та картону або з пластикових горщиків для квітів, сміттєвих кошиків, відер або абажурів. Сучасні коміри можуть мати по краях м'яку тканину для збільшення комфорту тварини і липучки для зручності кріплення і зняття.

Єлизаветинські коміри були винайдені на початку 1960-х років Френком Л. Джонсоном і, через схожість зовнішнього вигляду, названі на честь комірів-фрез, які носили в Єлизаветинську епоху[2].

Типи комірів
  • Комір з м'якої тканини.
  • Надувний комір. Більш зручний, не заважає тваринам їсти і пити.
  • Комір для коня.

Див. також

Примітки
  1. Dog Owner's Home Veterinary Handbook Архівовано 28 березня 2017 у Wayback Machine. Wounds Copyright 1998 Macmillan Publishing
  2. Protective devices for dogs
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.