Вех широколистий

Вех широколистий[1][2] (Sium latifolium) — вид рослин родини окружкові.

Вех широколистий
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Аралієцвіті (Apiales)
Родина: Окружкові (Apiaceae)
Рід: Вех (Sium)
Вид:
S. latifolium
Біноміальна назва
Sium latifolium
G. Arnaud ex Ciferri
Синоніми

  Acremoniula G. Arnaud, Bulletin de la Société Mycologique de France 69: 268 (1954)

Назва

Наукова назва походить від кельтського слова siw — вода.

Будова

Це багаторічна трав'яна рослина 50–120 см заввишки з порожнистим, рифленим стеблом. Листя довжиною до 30 сантиметрів. Квіти зібрані у суцвіття парасольку білих квітів. Зубці чашечки подовжені. Плід 3.5 мм довжиною.

Поширення та середовище існування

Поширений у помірній Євразії від Іспанії та Ірландії до західного Сибіру[3]

В Україні вид зростає на болотах, біля берегів водойм, нерідко у воді — на більшій частині території крім Криму та Карпат; в Закарпатті рідко. Ефіроолійна та отруйна рослина[2].

Практичне використання

Листки веха вважають отруйними. З однієї рослини одержують 10-15 м'ясистих корінців завдовжки до 20 см, які у Західній Європі вважають вишуканим овочем нарівні зі спаржею. На Кавказі молоді листки веха разом з олією, оцтом, січеними крутими яйцями та в суміші з листям щавлю й зеленої цибулі вживають для приготування чудових свіжих салатів. А вимиті корені відварюють у солоній воді й готують як цвітну капусту або спаржу.[4]

Суцвіття веха мають ефірну олію, яку використовують у парфумерії.

Галерея
  • Листя
  • Стовбур
  • Доросла рослина
  • Суцвіття

Примітки
  1. Sium latifolium // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наукова думка, 1987. — С. 233. (рос.)(укр.)
  3. Plants of the World Online — Kew Science. Процитовано 06.02.2019. (англ.)
  4. М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976—168 с. — С.44
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.