Виборнов Юрій Вікторович

Закінчив Московський державний педагогічний інститут іноземних мов імені Моріса Тореза (нині — Московський державний лінгвістичний університет)[1].

На телебаченні працював з 1974 року. З 1984 по 1991 рік він був власним кореспондентом радянського Центрального телебачення в Італії[2]. У 1987 році взяв в Неаполі ексклюзивне інтерв'ю у Дієго Армандо Марадони, що було рідкістю для того часу[3]. По центральному ТБ була показана лише мала частина розмови — весь матеріал увійшов у книгу «Марадона, Марадона…» із серії «Зірки зарубіжного спорту», яку Виборнов написав в парі з Ігорем Горанським[4]. Коментував чемпіонат світу з футболу 1990 року в Італії[5]. Відрізнявся іронічною, живою, нештампованою мовою — дуже незвичайною для преси тих років[6].

У 1990-ті роки працював власним кореспондентом ОРТ в Австрії[7]. На самому початку 2000-х років Виборнов працював політичним оглядачем і міжнародним роз'їзним кореспондентом ОРТ[8], а з 2002 по 2005 рік був кореспондентом «Першого каналу» в Ізраїлі[9]. Був у числі журналістів телеканалу, які висвітлювали перебіг Іракської війни в березні 2003 року, робив репортажі з Ізраїлю[10]. Останній раз він з'явився в ефірі на каналі як кореспондент в 2005 році. Робив репортажі для телевізійних передач «Міжнародна панорама», «Новини», «Времена»[11] і «Час»[12].

В останні роки життя працював редактором-консультантом програми «Час»[13], був задіяний в окремих проектах на телеканалі «Росія»[14]. Останній проект Виборнова на телебаченні вийшов у 2013 році на КХЛ-ТБ — це був цикл передач «Територія КХЛ. Країни»[15]. Він був присвячений історії хокею в країнах Континентальної хокейної ліги[16].

Помер 29 березня 2017 року після тривалої важкої хвороби. Прощання з ним відбулося 1 квітня[17]. Похований на Троєкуровському кладовищі[18].

Був уболівальником футбольного клубу «Динамо» (Москва)[19]. Був одружений. Дружина — філолог Олена Смирнова, син — відомий спортивний коментатор Костянтин Виборнов (нар. 1973)[20].