Видобувний гірничий комбайн

Серед здобутків вітчизняного гірництва слід відзначити розроблені на Луганщині та успішно випробувані на шахтах Донбасу (30-і роки XX ст.) перші у світі очисні комбайни (О.І. Бахмутський, В. Г. Яцкіх, Г.І. Роменський).

• широкозахопний (ширина робочого органу 1,0-1,8 м),
• вузькозахопний (ширина робочого органу до 1,0 м),
• фланговий,
• фронтальний,
• з однобічною та двобічною та човниковою схемою роботи,
• з канатною та ланцюговою системою переміщення,
• з безланцюговою системою переміщення,
• з переміщенням по підошві пласта,
• комбайн, який працює з рами конвеєра,
• з баровим, барабанним, дисковим, корончастим, буровим, шнековим та комбінованим робочим органом.

Основні складові частини К.в.: механізм подачі комбайна, тяговий орган, різальний робочий орган, привод, бар, розштибовувач, система пилепридушення. Основні схеми роботи очисних комбайнів наведені на рис.

Країнами-лідерами у проектуванні і виготовленні К.г.в. є Україна, Англія, Росія, Польща, ФРН. На шахтах ФРН, Англії і США використовують в основному двошнекові комбайни із симетрично розміщеними по кінцях корпуса шнеками. У цих країнах широко застосовують комбайни фірм «Eickhoff», «Bucyrus». У Франції застосовують комбайн «Сиріус», у США — комбайн 4LS. Зростає енергооснащеність комбайнів — до 2568 кВт. В Англії, США та ін. країнах для тонких пластів застосовують комбайн АМ420, «Електра-550», «Електра-1000» і комбайн «Трепаннер» із приводом до 1000 кВт фірми «Андерсон Стресклайд». Фірми «Бритіш Джефрі Даймонд», «ACE» і ін. підвищили потужність двигунів комбайнів. В Росії К.г.в. виготовляють на Юргенському та Копейському машинобудівних заводах. Останні розробки: комбайни КДК500, КДК700.

В останні роки в Україні одержали поширення видобувні комбайни РКУ, ГШ, К103М. Основні вітчизняні виготівники К.г.в. — Горлівський машинобудівний завод та НКМЗ. Горлівський машинобудівний завод випускає комбайни 1К101УД, 2ГШ68Б, РКУ10/13/16, ГШ500; КПВ та КСП. Комбайн КПВ не має аналогів, застосовується для крутих пластів потужністю 0,55-1,0 м з кутом падіння 35-90°. КСП використовується для пластів великої потужності, загальна встановлена потужність електрообладнання 685 кВт. Для ГШ-500 сумарна встановлена потужність електрообладнання 564 кВт, пласти товщиною 1,27-2,70 м. Новокраматорський машинобудівний завод випускає комбайни УКД3 та УКД200 для високопродуктивних лав (розробки «Донецькдіпровуглемаша»).

• 
  Комплекс виїмкового обладнання.
• 
  Комплекс виїмкового обладнання.

Забезпечує в складі очисних комбайнів функції відділення вугілля від масиву й навантаження відділеної гірничої маси на вибійний конвеєр. Складається (рис. 1) з корпусу 1 з лобовиною 3 і спіральними лопатями 2, що переміщують гірничу масу в осьовому напрямку на конвеєр. До лопатей і лобовини к р і п л я т ь с я тримачі 4 різців, несучі різці. З боку вибою шнек з а к р и в а є т ь с я знімною кришкою 5. Самозарубні шнеки на торці лобовини несуть різці, що розміщуються в гніздах 6. Вони з а б е з п е ч уют ь впровадження виконавчого органу в масив при самозарубці. Для евакуації гірничої маси при виконанні самозарубки на лобовині є вікна 7. На рис. 2 представлена можлива схема обробки вибою з вийманою потужністю Нр комбайном із двома шнеками номінального діаметра Ді. Тут також позначені: Vп – швидкість подачі, nоб – частота обертання шнеків, Н1 і Н2 – висоти пачок вугілля, що виймаються Ш.в.о. Для поліпшення якості навантаження відбитого вугілля застосовують вантажні щити.

Шнекові органи прості конструктивно, мають високий ККД, забезпечують човникову схему роботи й можливість самозарубки, добре пристосовані до відробки границі «вугілля – вмісні породи». Вони є найбільш поширеними виконавчими органами для очисних комбайнів, призначених для виїмки вугільних пластів із кутами падіння 0-35°.

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
• Горбатов П.А., Петрушкин Г.В., Лысенко Н.М., Павленко С.В., Косарев В.В. Горные машины для подземной добычи угля. // Учеб. пособие для вузов. Под общ. ред. Горбатова П.А. - 2-е изд. перераб. и доп. - Донецк: Норд Компьютер, 2006. - 669 с.