Видрін Дмитро Гнатович
Дмитро́ Гна́тович Ви́дрін (нар. 25 травня 1949, місто Назрань, Інгушетія, Росія) — український політик, політолог та політтехнолог. Кандидат філософських наук (з 1984). Радник Президента України (поза штатом) (з 28 грудня 2010). Директор Європейського інституту інтеграції та розвитку. Член Президії Політради Партії вільних демократів.
| Дмитро Гнатович Видрін | |
|---|---|
 Дмитро Видрін у 2014 | |
| Народився |
25 травня 1949 (72 роки) місто Назрань, Інгушетія, Росія |
| Громадянство |
 Україна |
| Національність | росіянин |
| Діяльність | політик, політолог, політтехнолог |
| Alma mater | Філософський факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка |
| Науковий ступінь | кандидат філософських наук |
| Членство | Верховна Рада України V скликання і Верховна Рада України IV скликання |
| Посада | Народний депутат України[1] |
| Партія |
 Партія вільних демократів |
| Народний депутат України | |||
|---|---|---|---|
| 5-го скликання | |||
| безпартійний (БЮТ) | 25 травня 2006 | — | 23 листопада 2007 |
Сім'я
Батько — Гнат Дмитрович (1924–1997).
Мати — Валентина Григорівна (1922–2001).
Дружина — Надія Григорівна (* 1959).
Дочка — Олена (* 1982).
Син — Олексій (* 1987).
Освіта, наукові звання
Київський університет ім. Т.Шевченка, філософський факультет (1967–1972), викладач філософських дисциплін і суспільствознавства.
Кандидат філософських наук, дисертація «Методологічні аспекти теорії якості життя» (Інститут філософії АН УРСР, 1982).
Біографія
Вересень 1972 — вересень 1973 — інженер лабораторії соціальної психології Інституту кібернетики АН УРСР.
Вересень 1973 — жовтень 1977 — кореспондент газети «Комсомольское знамя» (Київ).
Жовтень 1977 — січень 1981 — аспірант Інституту філософії АН СРСР (Москва).
Січень 1981 — вересень 1987 — науковий працівник Інституту філософії АН УРСР.
Вересень 1987 — вересень 1991 — завідувач кафедри політології Київського інституту політології та соціального управління.
Вересень 1991 — жовтень 1994 — директор Міжнародного інституту глобальної та регіональної безпеки.
Жовтень 1994 — лютий 1996 — радник Президента України з питань внутрішньої політики.
Квітень — червень 1996 — радник Прем'єр-міністра України.
З 1996 — директор Європейського інституту інтеграції та розвитку.
Жовтень 1997 — червень 1998 — співголова Південноукраїнського економічного союзу.
Липень 2000 — лютий 2001 — президент Всеукраїнської медіа-корпорації «Відомості».
25 травня 2006 — 23 листопада 2007 — народний депутат України 5-го скликання від «Блоку Юлії Тимошенко», № 92 в списку. На час виборів: директор Європейського інституту інтеграції та розвитку, безпартійний. Член фракції «Блок Юлії Тимошенко» (з травня 2006). Голова підкомітету з питань глобальної безпеки і сталого розвитку Комітету у закордонних справах (з липня 2006).
Березень 2009 — грудень 2010 — заступник секретаря РНБО України.
Радник Прем'єр-міністра України на громадських засадах (липень 2001 — листопад 2002).
Був членом президії Політради Політичної партії «Яблуко».
Квітень 2002 — кандидат в народні депутати України від партії «Яблуко», № 3 в списку. На час виборів: директор Європейського інституту інтеграції та розвитку, член партії «Яблуко».
Вересень 2007 — кандидат в народні депутати України від Партії вільних демократів, № 4 в списку. На час виборів: народний депутат України, член ПВД.
Праці
Автор (співавтор) понад 300 праць, зокрема 15 індивідуальних і колективних монографій з політології, міжнародних відносин і філософії.
- «Все на продажу» (1986)
- «Очерки практической политологии» (1991)
- «Невостребованные идеи» (1990)
- «Украина на ядерных качелях» (1994)
- «Украина на пороге XXI столетия» (1996)
- «Политика: история, технология, экзистенция» (2001)