Вислоцький Іван

Іван Вислоцький (24 липня 1893, с. Лелюхів, Лемківщина 1969, м. Посадас, Аргентина) — хорунжий Армій УНР і чотар УГА, письменник, брат Олександра Вислоцького.

Іван Вислоцький
Народження 24 липня 1893(1893-07-24)
с. Лелюхів, Лемківщина (тепер  Польща)
Смерть 1969(1969)
м. Посадас,  Аргентина
Країна  УНР
Приналежність  Армія УНР
Звання  Хорунжий
Командування хорунжий Корпусу Січових Стрільців Армії УНР.
Війни / битви Перша світова війна
Українсько-радянська війна
Інше чотар УГА

Життєпис

Він народився 24 липня 1893 року у родині священика в селі Лелюхові повіту Новий Санч на Лемківщині.

У 1911 році добровольцем вступив до австрійського війська, згодом скінчив школу розвідників у Брегенці, після чого займався виконанням окремих завдань при штабі корпусу, що базувався у фортеці Перемишль.

Під час Першої світової війни потрапив у російський полон і був вивезений до Чити, а пізніше до Уфи. Восени 1917 року він разом з іншими українськими полоненими з Галичини з пригодами дістався Києва, де вступив до Корпусу Січових Стрільців у ранзі чотового, а згодом отримав звання хорунжого. Брав участь у Битві під Мотовилівкою та інших боях.

У 1919 році зарахований до старшинського складу розвідчого відділу Української Галицької Армії, де він пробув до весни 1920 року. Після примусового злиття УГА з Червоною армією, відбулася й ліквідація розвідки галицького війська. При цьому більшість армійських старшин та стрільців, співробітників розвідки і контррозвідки переходять у підпілля, поповнюють лави повстансько-партизанських формувань та національно-визвольних рухів і продовжують боротьбу за самостійність і соборність Української держави.

Така ж доля спіткала й Івана Вислоцького. З молодою дружиною Надією Олексіїв за підробленими паспортами він через Одесу, Варну та Білгород дістатися Відня. Потім перебрався до Закарпатської України, що того часу входила до складу Чехословацької Республіки. У 1936—1939 роках працював у львівському видавництві. Перед приходом Червоної Армії у вересні 1939 року з родиною дістався рідної Лемківщини, а восени 1941 року оселився поблизу Самбора, де займався виданням нових шкільних підручників, позбавлених комуністичних стереотипів. У 1944 році з родиною опинився в таборі для переселенців у Німеччині, звідки у 1948 році виїхав до Парагваю. За океаном у останні роки життя навчав дітей переселенців читати та писати українською мовою.

Помер у 1969 році та похований на місцевому цвинтарі м. Посадас в Аргентині.

Твори

Джерела

  • Вислоцький І. Спомини розвідника з часів першої світової війни: Австрійська армія, Київські Січові Стрільці, Українська Галицька Армія / Вислоцька-Тритяк О. — Львів : Галицька видавнича спілка, 2007. — 228 с. — ISBN 966-7893-89-8.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.