Висока класика

Висока класика — період давньогрецької культури, давньогрецького мистецтва зокрема, наприкінці 5 століття до н. е.

Портик Каріатид Ерехтейону, Афінський акрополь — пам'ятка доби високої класики

Характеристика

Провідна роль у розквіті культури високої класики належала Стародавнім Афінам, які переживали в цей час період розквіту, відомий в історіографії як золоте століття Перикла і пов'язаний з піднесенням міста після славетних перемог у греко-перських війнах.

Висока класика представлена жанрами трагедії (Есхіл, Софокл, Евріпід) і комедії (Арістофан), а також нелітературною прозою (історіографія Геродот, Фукідід, Ксенофонт; філософія Геракліт, Демокрит, Сократ, Платон, Аристотель; красномовство Демосфен, Лісій, Ісократ). Класичні твори грецької літератури створені на аттичному діалекті.

Наприкінці періоду близько 430—410 років до н. е. на противагу суворому стилю ранньої класики зародився, так званий, розкішний стиль.

Див. також


Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.