Суворий стиль
Суворий стиль — основний стиль давньогрецького мистецтва в період ранньої класики, тобто приблизно в період 490—450 років до н. е., який попередував періоду високої класики.
Характеристика
Суворий стиль відзначений руйнуванням канонічних форм мистецтва архаїки і переходом до ширшого кола засобів, характерного для класики кінця 5 століття. Цей стиль був поширений у багатьох містах грецького світу і представлений різними видами: круглими скульптурами з бронзи, стелами і рельєфами. Можливо, найчудовіше втілення суворого стилю — це метопи Храму Зевса в Олімпії.
Історія терміну
Термін «суворий стиль» введений Густавом Крамером в його праці нім. Über den Styl und die Herkunft der bemahlten griechischen Thongefäße (1837, Берлін) щодо першої появи червонофігурного вазопису. Починаючи з дослідження Вагн Поулсен|Вагна Поулсена суворого стилю (1937 року) термін пов'язується виключно зі скульптурою.
Датування стилю
Для суворого стилю немає прийнятій хронології, датування скульптури початком 5 століття до н. е. приблизне, і, отже, його перша поява імовірно відноситься до періоду з 525 по 480 рік до н. е. Єдиним виключенням із загального правила є скульптурна група «Тирановбийці», створена Критієм та Несіотом, датується 477 до н. е. Вона являє собою копію бронзової скульптури, виготовленої Антенором в 514 до н. е., аби вшанувати вбивць тирана Гіппарха.
Цей експонат, тепер відомий тільки за римською копією, зберігає положення тіл і риси обличчя, схожих з архаїчною традицією, поєднуючи їх з новим сприйняттям багатогранності точок огляду, відчуття матеріалу і будови людського тіла. Все це виділяє скульптурну групу як одну з декількох перехідних робіт. Інша подібна робота — «Хлопчик Критія», відноситься до 480 до н. е. В цій скульптурі розподіл ваги на одну ногу, опущена праве стегно і нахил голови і плечей відрізняються від пізньої архаїки, помітний крок до більшого натуралізму та індивідуалізації в класиці.
Див. також
Джерела
- V. H. Poulson, Der strenge Stil, Copenhagen 1937
- V. Knigge, Bewegte Figuren. Figuren d. Großplastik im Strengen Stil, Diss. München 1965
- F. Schachermeyr, Die frühe Klassik der Griechen, Stuttgart 1966
- B. Sismondo Ridgway, The Severe Style in Greek Sculpture, Princeton, N. J. 1970
- R. Tölle-Kastenbein, Frühklassische Peplosfiguren, Mainz 1980
- R. Thomas, Athletenstatuetten der Spätarchaik und des Strengen Stils., Rome 1981
- R. R. Holloway, The Severe Style, New Evidence and Old Problems, in: Numismatica e antichità classiche, Quaderni Ticinesi 17, 1988.