Висотна поясність Кримських гір

Висо́тна по́ясність Кримських гір або висотна зональність Кримських гір  — закономірна зміна природних комплексів у горах Криму, зумовлена насамперед зміною клімату і ґрунтів в залежності від висоти над рівнем моря. [1].

Крим лежить у межах Приазовсько-Чорноморської степової геоботанічної підпровінції та Гірсько-Кримської геоботанічної підпровінції. Ділянки природної рослинності збереглися лише на заповідних територіях і об’єктах, а також у гірській частині. Площа лісів становить 309 тис. га. Це свідчить про його високу лісистість, яка сягає 32 %. У Гірському Криму вирізняють понад 40 типів лісу в різних типах лісорослинних умов. [1].

У Гірському Криму переважають ліси твердолистяних порід. Вони становлять 89,2 % вкритої лісом площі. На схилах гір переважають діброви (64 % площі лісів; дуб пухнастий, дуб звичайний, дуб скельний), букові (14,7 %), грабові (6,3 %), серед хвойних порід (7,2 %) переважають сосна кримська Палласа) і сосна звичайна. М’яколистяні й чагарники займають 3,6 % площі лісів. [1].

На північному макросхилі Гірського Криму розвинулися пояси:

• лісостеповий (до 350 м);
• дубові ліси (350–700 м);
• букові і грабово-букові ліси (500–700 – до 1 300 м);
• яйлинські сухі степи (понад 1 300 м).

На південному:

• приморські чагарники та ялівцево-дубові ліси (до 300–400 м);
• ліси із сосни кримської (400–900 м);
• грабово-буково-соснові ліси (від 900 м – до брівки яйл).
• Верхній рослинний пояс утворюють яйлинські лучні степи. [1].