Владо Перлмутер

Владо Перлмутер (фр. Vlado Perlemuter; 26 травня 1904, Каунас, Російська імперія — 4 вересня 2002, Женева) — французький піаніст.

Владо Перлмутер
фр. Vlado Perlemuter
Основна інформація
Дата народження 26 травня 1904(1904-05-26)[1][2][3]
Місце народження Ковно, Російська імперія
Дата смерті 4 вересня 2002(2002-09-04)[1][2][3] (98 років)
Місце смерті Женева, Швейцарія або Париж, Іль-де-Франс
Роки активності з 1919
Громадянство Франція
Професії піаніст, музичний педагог, професор
Освіта Паризька вища національна консерваторія музики й танцю
Вчителі Моріц Мошковський, Альфред Корто[4][5] і Моріс Жозеф Равель[5]
Відомі учні Мішель Левінас, Patrick O'Byrned і Christian Zachariasd
Жанри класична музика
Нагороди
vladoperlemuter.com

Біографія та творчість

Син рабина. 1907 року батьки Перлмутера емігрували до Франції. Він навчався в Паризькій консерваторії у Моріца Мошковського, а потім у Альфреда Корто, одночасно підробляючи тапером у кінотеатрах. 1924 року Перлмутер близько познайомився з Морісом Равелем і протягом кількох років пройшов разом з композитором всю його фортеп'янну спадщину, завдяки чому надалі був одним з найбільш авторитетних інтерпретаторів музики Равеля, час від часу (вперше — 1929 р.) виступаючи з циклами з двох концертів, що включають весь корпус сольних фортеп'янних п'єс Равеля. Іншим важливим композитором для Перлмутера автором був Фридерик Шопен[6], у зв'язку з чим він багато разів входив до журі конкурсу піаністів імені Шопена. Він також входив до журі конкурсу Паломи О'Ші де Сантандер (1977). Серед записів Перлмутера також всі фортеп'янні сонати Моцарта, твори Бетовена, Шумана, Ліста, Дебюссі, Прокоф'єва та інших композиторів.

Перечекавши роки Другої світової війни у Швейцарії, 1950 року Перлмутер повернувся до Парижа. У 1951—1977 рр.. він викладав у Паризькій консерваторії; серед його учнів Жан Франсуа Ессе. Свій прощальний концерт, що повністю складався з творів Равеля, Перлмутер дав 7 травня 1993 р. у Женеві, у віці 89 років.

Перлмутер про Равеля

1953 року була опублікована книга радіорозмов Перлмутера і французької скрипальки Елен Журдан-Моранж «Равель згідно з Равелем» (фр. Ravel d'après Ravel).

Примітки
  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. SNAC — 2010.
  3. Discogs — 2000.
  4. https://web.archive.org/web/20201117184013/https://www.lib.umd.edu/ipam/great-pianistic-traditions/diemer-school/diemer-school
  5. https://web.archive.org/web/20201119205037/https://www.lib.umd.edu/ipam/great-pianistic-traditions/diemer-school/vlado-perlemuter
  6. Improvisation so piano, Jean-Pierre Thiollet, Neva Editions, 2017, p. 27. ISBN 978-2-35055-228-6

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.