Конкурс піаністів імені Фридеріка Шопена

Конкурс піаністів імені Фридеріка Шопена - конкурс академічних піаністів, що проходить в Варшаві один раз на п'ять років і присвячений винятково музиці Фредеріка Шопена.

Конкурс був уперше проведений у 1927 року з ініціативи польського піаніста й музичного педагога Єжи Журавльова. До початку Другої світової війни конкурс відбувся тричі, і всі три рази його виграли радянські піаністи. В 1949 році пройшов четвертий конкурс, а з 1955 року відновився нормальний п'ятирічний цикл.

Переможці конкурсу

1927Лев Оборін (СРСР)
1932Олександр Юнінський (СРСР)
1937Яків Зак (СРСР)
1949Белла Давидович (СРСР) і Галина Черни-Стефаньска (Польща)
1955Адам Харасевич (Польща)
1960Мауріціо Полліні (Італія)
1965Марта Аргерих (Аргентина)
1970Гаррік Олссон (США)
1975Кристіан Цимерман (Польща)
1980Данг Тхай Шон (В'єтнам)
1985Станіслав Бунін (СРСР)
1990перша премія не присуджена
1995перша премія не присуджена
(друга премія - Олексій Султанов)
2000Юнді Лі (Китай)
2005Рафал Блехач (Польща)
2010Юліана Авдеєва (Росія)

Цікаві факти

  • В 1955 р. члени журі конкурсу Лев Оборін (переможець першого конкурсу в 1927 р.) і Артуро Бенедетті Микеланджелі відмовилися підписати підсумковий протокол, протестуючи проти присудження першого місця польському піаністові Харасевичу замість відсунутого на друге місце Володимира Ашкеназі. В 1980 році стався аналогічний випадок: член журі Марта Аргерих покинула конкурс у знак протесту після того, як югославський піаніст Іво Погорелич не був допущений до третього туру.
  • Після того, як в 1990 й 1995 рр. журі двічі поспіль не присудило першої премії, така можливість була усунута із правил.
  • Переможець конкурсу 2005 року польський піаніст Рафал Блехач крім головного призу конкурсу одержав і всі чотири додаткових призи першорядної важливості: за найкраще виконання полонезу, мазурки, сонати й концерту.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.