Вовкодав Микола Миколайович

Народився в 1944 році в селі Паволоч Попільнянського району Житомирської області. В 1961 році закінчив середню школу, з 1961 по 1963 рік продовжив навчання у Київському медичному училищі № 2.

З 1963 по 1967 рік навчався у Київському медичному інституті, а з 1967 по 1979 рік продовжив освіту на військово-медичному факультеті при Куйбишевському медичному інституті.

З 1969 по 1972 рік служив командиром взводу — викладачем школи молодших спеціалістів медичної служби в Групі радянських військ у Німеччині.

З 1972 по 1974 рік — терапевт 639-ї військової поліклініки ГРВН.

У 1974—1976 роках слухач факультету керівного складу Військово-медичної академії імені С. М. Кірова.

З 1976 по 1981 рік — начальник терапевтичного відділення Іркутського військового госпіталю.

З 1981 по 1983 рік — начальник терапевтичного відділення військового госпіталю в ГРВН. З 1982 по 1985 рік — терапевт 1-ї гвардійської танкової армії (ГРВН).

З 1986 по 1991 рік — провідний терапевт Київського окружного військового госпіталю.

У 1986 році, після Аварії на ЧАЕС лікарі Київського військового госпіталю виконували обов'язки провідного терапевта оперативної групи 2-го сектора — зони відповідальності Київського військового округу. Першим з них був підполковник медичної служби М. Вовкодав. Під його «керівництвом» перебувало сім окремих медичних батальйонів, розгорнутих за повним штатом, та всі медичні пункти сектора. В подальшому провідними терапевтами оперативної групи 2-го сектору були Д. Комаренко, О. Коровін, Л. Аристов, Ю. Скрипець.

У 1991—1992 роках на посаді головного терапевта Київського військового округу.

З 1992 по 2004 рік був головним терапевтом Міністерства оборони України — першим заступником начальника Головного військово-медичного управління (ГВМУ).

У 2004 році генерал-майор медичної служби М. М. Вовкодав звільнився з лав ЗС України. Пішов з життя після тривалої хвороби у 2008 році.

М. М. Вовкодав опублікував більш ніж 35 науково-практичних робіт. Більшість з них висвітлює пріоритетні напрями реформування військово-медичної служби.

• Військова медицина України (4.2008, Том 8)
• АСТЕНО-ВЕГЕТАТИВНЫЙ СИНДРОМ. Щоб приховати ознаки променевої хвороби, цей псевдодіагноз, за вказівкою з Білокам'янної, ставили тисячам ліквідаторів аварії на ЧАЕС. Військо України № 4 (70) 2006
• М. П. Бойчак. История Киевского военного госпиталя. Книга ІІІ. Киевский военный госпиталь во второй половине ХХ века. Главный военный клинический госпиталь Министерства обороны Украины // Київ: Преса України, 2007  — 960 с.