Кандидат медичних наук

Порядок присудження наукового ступеня «кандидат наук» визначено Постановою Кабінету Міністрів України[1].

Науковий ступінь кандидата наук присуджується спеціалізованою вченою радою на підставі прилюдного захисту дисертації і затверджується Міністерством освіти і науки України з урахуванням висновку відповідної експертної ради.

Кандидатська дисертація подається до захисту лише за однією науковою спеціальністю[2]. Може бути подана до захисту у вигляді опублікованої одноосібної (без співавторів) монографії.

Кандидатська дисертації супроводжуються окремим авторефератом обсягом 0,7-0,9 авторського аркуша, які подаються державною мовою. Вимоги до оформлення автореферату встановлює Міністерство освіти і науки України.

Здобувач наукового ступеня кандидата наук допускається до захисту дисертації після складення кандидатських іспитів, перелік яких визначає МОН.

Захист дисертації відбувається на відкритому засіданні спеціалізованої вченої ради, що складається з докторів (кандидатів) наук, яким Міністерством освіти і науки України надано право розглядати дисертації з певної спеціальності. Для розгляду кандидатської дисертації призначаються два офіційних опоненти, з яких один — доктор наук, а другий — доктор або кандидат наук.

За результатами захисту дисертації спеціалізована вчена рада проводить таємне голосування щодо присудження наукового ступеня.

Рішення спеціалізованої вченої ради про присудження наукового ступеня кандидата наук набирає чинності з дати видання наказу МОН про затвердження рішення спеціалізованої вченої ради та видачу відповідного диплома на підставі рішення атестаційної колегії.

Кандидатський ступінь є достатнім, щоб у вищих навчальних закладах зайняти посаду доцента, у наукових установах — посаду старшого наукового співробітника.

В Україні й країнах СНД кандидатський ступінь приблизно еквівалентний науковому ступеню Ph.D. (доктор філософії) більшості країн Заходу.

У галузі «Клінічна медицина»:

• 14.01.01 — Акушерство та гінекологія
• 14.01.02 — Внутрішні хвороби
• 14.01.03 — Хірургія
• 14.01.04 — Серцево-судинна хірургія
• 14.01.05 — Нейрохірургія
• 14.01.06 — Урологія
• 14.01.07 — Онкологія
• 14.01.08 — Трасплантологія та штучні органи
• 14.01.09 — Дитяча хірургія
• 14.01.10 — Педіатрія
• 14.01.11 — Кардіологія
• 14.01.12 — Ревматологія
• 14.01.13 — Інфекційні хвороби
• 14.01.14 — Ендокринологія
• 14.01.15 — Нервові хвороби
• 14.01.16 — Психіатрія
• 14.01.17 — Наркологія
• 14.01.18 — Офтальмологія
• 14.01.19 — Оториноларингологія
• 14.01.20 — Шкірні та венеричні хвороби
• 14.01.21 — Травматологія та ортопедія
• 14.01.22 — Стоматологія
• 14.01.23 — Променева діагностика та променева терапія
• 14.01.24 — Лікувальна фізкультура та спортивна медицина
• 14.01.25 — Судова медицина
• 14.01.26 — Фтизіатрія
• 14.01.27 — Пульмонологія
• 14.01.28 — Клінічна фармакологія
• 14.01.29 — Клінічна алергологія
• 14.01.30 — Анестезіологія та інтенсивна терапія
• 14.01.31 — Гематологія та трансфузіологія
• 14.01.32 — Медична біохімія
• 14.01.33 — Медична реабілітація, фізіотерапія та курортологія
• 14.01.34 — Космічна медицина
• 14.01.35 — Кріомедицина
• 14.01.36 — Гастроентерологія
• 14.01.37 — Нефрологія
• 14.01.38 — Загальна практика — сімейна медицина
• 14.01.39 — Клінічна лабораторна діагностика

У галузі «Профілактична медицина»:

• 14.02.01 — Гігієна та професійна патологія
• 14.02.02 — Епідеміологія
• 14.02.03 — Соціальна медицина

У галузі «Теоретична медицина»:

• 14.03.01 — Нормальна анатомія
• 14.03.02 — Патологічна анатомія
• 14.03.03 — Нормальна фізіологія
• 14.03.04 — Патологічна фізіологія
• 14.03.05 — Фармакологія
• 14.03.06 — Токсикологія
• 14.03.07 — Фізіологічно активні сполуки
• 14.03.08 — Імунологія та алергологія
• 14.03.09 — Гістологія, цитологія, ембріологія
• 14.03.10 — Біомеханіка
• 14.03.11 — Медична та біологічна інформатика і кібернетика