Вовчок звичайний

Вовчок звичайний, або Капустянка, Ведмедка (Gryllotalpa gryllotalpa L.) комаха з родини Gryllotalpidae ряду Прямокрилі. В Україні поширена повсюдно.

?
Вовчок звичайний

Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Підтип: Шестиногі (Hexapoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Ряд: Прямокрилі (Orthoptera)
Підряд: Ensifera
Надродина: Grylloidea
Родина: Gryllotalpidae
Henri Louis Frederic de Saussure, 1870
Рід: Gryllotalpa
Latreille, 1802
Вид: Вовчок звичайний
Gryllotalpa gryllotalpa
Linnaeus, 1758
Посилання
Вікісховище: Gryllotalpa gryllotalpa
EOL: 500186
ITIS: 658897
NCBI: 656900

Опис

Тіло завдовжки 35-50 мм. Забарвлення коричневе, з шовковим відтінком. Передні ноги копальні, розширені, з зубцями. Третя пара ніг стрибальна. Крила розвинені, прозорі, з густою сіткою жилок. Яйця за розмірами та формою нагадують просяне зерно діаметром 3-5 мм. Личинки імагоподібні. У пронімф (личинок четвертого віку) з’являються зачатки крил. Ротові органи гризучого типу.

Поведінка

Вовчок живе y ґрунті й рідко з'являється на поверхні, літає вночі. Добре плаває і може долати значні водні перешкоди. Природні місця поширення — вологі та багаті гумусом біотопи, заплави річок, озер, боліт, зрошувані та добре угноєні поля. Живуть y норах — довгих (50-100 см) горизонтальних ходах, розміщених під поверхнею ґрунту.

Самці часто сюрчать, іноді «співають» і самки.[1]

Зимують дорослі особини, німфи та личинки. Ha поверхні починають з'являтися, коли ґрунт на глибині 20-30 см прогріється до +8..+10°C. Навесні після парування самки відкладають яйця. При цьому на глибині 10-20 см вони влаштовують земляну камеру, в яку купками відкладають яйця. У кладці може бути до 360 яєць. Масовий вихід личинок відбувається y червні-липні. У гнізді вони залишаються 2-3 тижні. Живлячись та роблячи ходи, шкідник перегризає коріння рослин, виїдає бульби та кореневища. Повний цикл розвитку в Лісостепy триває близько двох років. Природні вороги птахи (одуди) i гризуни (кроти).[1]

Економічне значення

Пошкоджує картоплю, часник, перець, баклажани, капусту, огірки, помідори, салат, цибулю.

Боротьбу з капустянкою проводять як в умовах парникового господарства, так i y відкритому ґрунті. Парники обкопують ловильними канавками. Знищують бур'яни. Глибоко орють ґрунт. Восени в кожну нору заливають 20-30 г водного розчину гасу (100 г на 10 л). Ha присадибних ділянках восени роблять ловильні ями з гноєм (бажано кінським) завглибшки 60- 80 см, куди шкідник мігрує на зимівлю. У морозні дні гній викидають з ям і тонким шаром розтрушують на городі. Ha морозі гине 85-95 % шкідника. Ha початку травня на ділянках розкладають принади із свіжого гною. Туди охоче залазять капустянки для яйцекладки. Через 20-30 днів гній розкидають. Влітку ділянку поливають настоєм лушпиння цибулі (400 г лушпиння та відходів цибулі заливають 10 л теплої води і настоюють 4-5 днів). Перед використанням настій розбавляють водою y співвідношенні 1:5. Рослини поливають після дощу 2-3 рази з інтервалом 5-7 днів. Якщо дощу немає, ділянку поливають водою. Ефективний настій із курячого посліду: 2 кг на відро води. Ретельно перемішують і розбавляють y співвідношенні 1:5 й поливають сухий ґрунт.

Примітки

  1. Дитяча енциклопедія: Живий світ України / О.Ф. Цеханська, Д.Г. Стрєлков — Харків: «Ранок», 2007 — 128с., іл. (стор.49))

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.