Гризуни
Гризуни (Rodentia), або Мишоподі́бні (Muriformes) — ряд ссавців з надряду гліресів (Glires); найчисленніший ряд ссавців, який налічує понад 2600 сучасних видів (поміщених у 35 родин)[1] тварин дрібних і середніх розмірів (Дивись розділ Підряди).
Гризуни | |
---|---|
Ammospermophilus leucurus | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клас: | Ссавці (Mammalia) |
Інфраклас: | Плацентарні (Placentalia) |
Клада: | Exafroplacentalia |
Магноряд: | Бореоевтерії (Boreoeutheria) |
Надряд: | Евархонтогліри (Euarchontoglires) |
Клада: | Gliriformes |
Клада: | Гліреси (Glires) |
Ряд: | Мишоподібні (Rodentia) Bowdich, 1821 |
Підряди | |
| |
Вікісховище: Rodentia |
Це найбільший ряд ссавців за числом видів (хоча і не біомаси), складаючи 40-42 % всіх сучасних видів класу[2].
Морфологія
Гризуни характеризуються переважно дрібними розмірами (5–150 см, хоча тільки капібара зазвичай перевищує 35 см завдовжки). Форма тіла у різних гризунів відносно схожа, за винятком видів, що живуть в спеціальних умовах і відповідно пристосувалися до них (кінцівки для стрибків, кінцівки для риття, перетинки для ширяння і т. д.). Найбільші в світі гризуни — водосвинки (капібари).
Зуби
Головною характеризуючою відмінністю зубів у гризунів є збільшені передні зуби, як у верхньому ряду, так і в нижньому. Різці гризунів постійно ростуть і сточуються. Передня поверхня різців покрита емаллю, задня ж — дентином, це робить зуби самозаточуваними. У гризунів відсутні ікла, і різці відокремлені від малих корінних зубів деякою відстанню. Корінні мають плоску жувальну поверхню, що несе горбки або петлі емалі. Різці (а у деяких видів і корінні) не мають коріння. У гризунів різних видів буває від 18 до 22 зубів. Зубна формула .
Кишківник
У зв'язку з живленням грубою рослинною їжею, кишковий тракт гризунів досить довгий. Всі види мають сліпу кишку, в якій їжа переробляється шляхом бродіння за рахунок целюлазоактивних симбіонтів. Особливо сильно сліпа кишка розвинена у видів, що живляться грубою рослинною їжею з великою часткою целюлози: травою і корою дерев.
Спосіб життя
Більшість гризунів активна вночі, або у сутінках, але достатньо багатьох можна зустріти і протягом дня. Гризуни можуть жити як окремо так і в групах, що досягають до 100 особин. Гризуни живуть у всіх життєвих просторах, включаючи повітря (літяги) і землю (землекопи та ін.), проте переважна більшість веде наземно-норовий спосіб життя. Їх немає в Антарктиді, у відкритих водах і на деяких дрібних островах.
Походження та еволюція
Згідно з молекулярно-генетичним даними гризуни виникли приблизно 60 мільйонів років тому[3],[4]. Це узгоджується з палеонтологічними даними. Так найстаршими викопними гризунами є представники палеоценового роду Paramys, що мешкав на території сучасної Північній Америки.
Сучасні групи гризунів утворилися і досить швидко еволюціонували протягом пізнього еоцену.[5]
- Деякі доісторичні мишоподібні
- Castoroides, гігантський бобер
- Ceratogaulus, рогатий риючий гризун
- Spelaeomys, величезний щур з острова Флорес
- Ischyromys, примітивний вивіркоподібний гризун
- Leithia, гігантська соня
- Neochoerus pinckneyi, величезна північноамериканська капібара (100 кг)
- Josephoartigasia monesi, найбільший відомий гризун, вагою (1000 кг)
- Phoberomys pattersoni, другий найбільший відомий гризун, вагою 700 кг
- Telicomys, південноамериканський гігантський гризун
Підряди
Всього ряд вміщує в собі 35 родин та 529 родів, які складаються з понад 2600 видів:
- Підряд Шипохвостовиді (Anomaluromorpha) — 4 роди, 9 видів
- Родина Anomaluridae — 2 роди, 6 видів
- Родина Pedetidae — 1 рід, 2 види
- Родина Zenkerellidae — 1 рід, 1 вид
- Підряд Бобровиді (Castorimorpha) — 13 родів, 112 види
- Надродина Castoroidea
- Родина Castoridae — 1 рід, 2 види
- Надродина Geomyoidea
- Родина Geomyidae — 7 родів, 41 вид
- Родина Heteromyidae — 5 родів, 69 видів
- Підряд Їжатцевиді (Hystricomoprha) — 78 родів, 303 види
- Інфраряд Ctenodactylomorphi
- Родина Ctenodactylidae — 4 роди, 5 видів
- Родина Diatomyidae — 1 рід, 1 вид
- Інфраряд Hystricognathi
- Родина Bathyergidae — 5 родів, 25 видів
- Родина Heterocephalidae — 1 рід, 1 вид
- Родина Hystricidae — 3 роди, 11 видів
- Родина Petromuridae — 1 рід, 1 вид
- Родина Thryonomyidae — 1 рід, 2 види
- Надродина Octodontoidea
- Родина Abrocomidae — 2 роди, 10 видів
- Родина Ctenomyidae — 1 рід, 67 видів
- Родина Echimyidae — 35 родів, 102 види
- Родина Octodontidae — 7 родів, 15 видів
- Надродина Cavioidea
- Родина Caviidae — 7 родів, 24 види
- Родина Dasyproctidae — 2 роди, 15 видів
- Родина Cuniculidae — 1 рід, 2 види
- Надродина Chinchilloidea
- Родина Chinchillidae — 3 роди, 6 видів
- Родина Dinomyidae — 1 рід, 1 вид
- Надродина Erethizontoidea
- Родина Erethizontidae — 3 роди, 18 видів
- Інфраряд Ctenodactylomorphi
- Підряд Мишовиді (Myomorpha або Murimorpha) — 361 роди, 1844 види
- Надродина Dipodoidea
- Родина Dipodidae — 14 родів, 38 видів
- Родина Sminthidae — 1 рід, 19 видів
- Родина Zapodidae — 3 роди, 11 видів
- Надродина Muroidea
- Родина Calomyscidae — 1 рід, 8 видів
- Родина Cricetidae — 149 родів, 831 вид
- Родина Muridae — 162 роди, 842 види
- Родина Nesomyidae — 22 роди, 71 вид
- Родина Platacanthomyidae — 2 роди, 6 види
- Родина Spalacidae — 7 родів, 28 видів
- Підряд Вивірковиді (Sciuromorpha) — 73 роди, 338 видів
- Родина Aplodontiidae — 1 рід, 1 вид
- Родина Gliridae — 9 родів, 30 видів
- Родина Sciuridae — 63 роди, 306 видів
Примітки
- ASM's Mammal Diversity Database. American Society of Mammalogists. Процитовано 01.11.2021.
- Myers, Phil (2000). Rodentia. Animal Diversity Web. University of Michigan Museum of Zoology. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 25 травня 2006.
- Douzery EJ, Delsuc F, Stanhope MJ, Huchon D. Local molecular clocks in three nuclear genes: divergence times for rodents and other mammals and incompatibility among fossil calibrations. — J Mol Evol, 2003. — Vol. 57. — P. 201-213.
- Phylogenetic analyses of complete mitochondrial genome sequences suggest a basal divergence of the enigmatic rodent Anomalurus. — BMC Evol Biol., 2007. — Vol. 8. — P. 7-16.
- Kemp TS. The origin and evolution of mammals. — New York : Oxford University Press, 2005. — P. 273-274.
Джерела
- Загороднюк І. В. Таксономія і номенклатура немишовидних гризунів фауни України // Збірник праць Зоологічного музею. — Київ, 2008—2009. — № 40. — С. 147—185.
- Зиков О. Класифікація сучасних плацентарних ссавців (Eutheria): стан і проблеми // Праці Зоологічного музею Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. — 2006. — Том 4. — С. 5-20.
- Ряд Гризуни у монографії «Види ссавців світу» (MSW3 2005)