Водна рамкова директива

ВРД ЄС є основним документом у галузі водної політики ЄС. Об'єктом спрямованих дій директиви є всі поверхневі, підземні, перехідні та прибережні води у межах кожного річкового басейну.

Базовим принципом ВРД ЄС є визнання району річкового басейну основною гідрографічною одиницею управління водними ресурсами — як цілісного природного гідрографічного об'єкту, який не може обмежуватися адміністративними чи державними кордонами. Управління кожним виділеним річковим басейном здійснюється на основі «Плану управління річковим басейном», який повинен містити аналіз стану басейну та чітку програму заходів для досягнення у встановлені терміни основної мети — доброго стану водних об'єктів, як поверхневих, так і підземних, що містяться на його території

Підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом та його державами-членами, що відбулося 2014 р., зобов'язує Україну запроваджувати європейські стандарти у різних сферах суспільного життя, включаючи сферу управління водними ресурсами, їхньої охорони вод та боротьби із забрудненням вод.

Центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища (зокрема і охорони водних ресурсів) є Міністерство екології та природних ресурсів України (Мінприроди України). Реалізацією державної політики у сфері управління, використання та відтворення поверхневих водних ресурсів опікується Державне агентство водних ресурсів України (Держводагентство України).

Із прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження інтегрованих підходів в управлінні водними ресурсами за басейновим принципом» (прийнятий Верховною Радою України 4 жовтня 2016 р., № 1641-VIII), розпочалося впровадження положень ВРД ЄС у Водний кодекс України і, в цілому, у практику управління водними ресурсами в Україні.

Графік досягнення цілей в Україні по ВРД ЄС (починаючи з часу підписання Угоди про асоціацію у 2014 р.):

1). 3 роки — на прийняття національного законодавства та визначення уповноваженого органу, закріплення на законодавчому рівні одиниці гідрографічного районування території країни[1], розроблення положення про басейнове управління з покладанням на нього відповідних функцій;

2). 6 років — на визначення районів річкових басейнів та створення механізмів управління міжнародними річками, озерами та прибережними водами, аналіз характеристик районів річкових басейнів, запровадження програм моніторингу якості води;

3). 10 років — на підготовку планів управління басейнами річок, проведення консультацій з громадськістю та публікація цих планів.

• Директива 2000/60/ЄС Європейського парламенту і Ради «Про встановлення рамок діяльності Співтовариства в галузі водної політики» від 23.10.2000 р..
• Терміни та визначення водних Директив Європейського Союзу. — К., 2015.
• Хільчевський В. К., Гребінь В. В. Гідрографічне та водогосподарське районування України 2016 р. — реалізація положень ВРД ЄС // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. — 2017. — Т. 1 (44). — С. 8-20.
• Адаптація системи моніторингу поверхневих вод Державної гідрометеорологічної служби МНС України до положень Водної Рамкової Директиви ЄС / Н. М. Осадча, Н. С. Клебанова, В. І. Осадчий, Ю. Б. Набиванець // Наукові праці Українського науково-дослідного гідрометеорологічного інституту: Зб. наук. пр. — 2008. — Вип. 257. — С. 146—161. — Бібліогр.: 18 назв. — укр.
• Khilchevskyi V.K., Grebin V.V., Sherstyuk N.P. Modern hydrographic and water management zoning of Ukraine's territory in 2016 — implementation of the WFD-2000/60/EC // Electronic book with full papers from XXVIIІ Conference of the Danubian Countries on Hydrological Forecasting and Hydrological Bases of Water Management. Kyiv. 2019. P. 209—223.

• Introduction to the new EU Water Framework Directive на сайті European Commission. (англ.)