Водолікарня (Луганськ)

Луганська обласна фізіотерапевтична поліклініка імені професора О. Ю. Щербака — поліклініка, заснована 1926 року. Розташована в Ленінському районі Луганська на вулиці Володимира Даля, в так званому Старому місті.

Садиба
будівля та пам'ятник Далю
будівля та пам'ятник Далю
48°34′44″ пн. ш. 39°17′59″ сх. д.
Країна  Україна
Місто Луганськ
Тип будівлі садиба
Стиль класицизм
Дата будівництва поч. XIX ст.

Садиба
Садиба (Україна)

Будівля

Заклад розміщується у будівлі садиби початку XIX століття, з типовим фасадом № 53 з Височайше затвердженого альбому взірцевих фасадів 1809 року. Проектами фасадів альбому користувалися до затвердження нових альбомів у 1840-х роках. Будівлю побудовано в стилі класицизму. Спочатку будинок був П-образної форми, пізніше прямокутної з центральною двоповерховою частиною, прикрашеною чотириколонним портиком, та боковими одноповерховими. Наприкінці ХІХ ст. у будинку розміщувалось Гірниче відомство.

Також XIX столітті будівля слугувала приміщенням бібліотеки Луганського ливарного заводу. Фонди бібліотеки налічували понад 3 тисячі томів російською, англійською, німецькою та французькою мовами. Крім того в будівлі знаходився мінералогічний музей.

В 1918 році в приміщенні розміщувався уряд Донецько-Криворізької республіки, з квітня 1918 — штаб 5-ї армії під командуванням Климента Ворошилова. В 1922 році в приміщенні будівлі знаходився осередок організації «Юний Спартак». Протягом 19231924 років у приміщенні знаходився дитячий будинок страхової каси.

Створення лікарні

План споруди

Створення водолікарні у Луганську датується 1926 роком, про що свідчить протокол № 61 засідання Президіуму Луганського міськвиконкому від 30 січня 1926 року:

Підтверджуючи необхідність організації округової водолікарні, запропонувати окрвідділу місцевого господарства помешкання по Англійській вулиці, в котрому знаходиться накожний ізолятор, як тільки воно буде звільнено, передати до розпорядження інспектури охорони здоров'я для організації в ньому водолікарні.

На момент створення луганська водолікарня мала 11 осіб персоналу, в тому числі двох лікарів та двох медичних сестер. Водолікарня мала електролікувальний, світлолікувальний кабінети та водолікувальну залу. Потужність обладнання давало можливість здійснювати до 350 процедур за 6 годин. При водолікарні діяли два гуртожитки: чоловіче на 10 та жіноче на 5 ліжко-місць, при гуртожитках працювала їдальня.

При водолікарні було пробурено свердловину глибиною 760 метрів. В 1960 році було пробурено свердловину № 60, а 1984 року свердловину К-3289.

1961 року при водолікарні було побудовано ще 2 корпуси: відділення грязетерапії та інгаляторії, а 1968 на баланс установи передано будівлю військової частини.

З 1 березня 1993 року діє денний стаціонар для дітей з органічними ураженнями центральної нервової системи та порушеннями функцій опорно-рухового апарату.

Галерея

Див. також

Література

  • Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. — Київ : Будівельник, 1985. — Т. 2. — С. 336.
  • Башкина В. Я., Поболелов А. И., Сумишин Ю. С. Привѣтъ изъ Луганска. История Луганска на почтовых открытках и фотографиях. — Луганск : МАКСИМ, 2007. — С. 128. — ISBN 978-966-8526-98-5.

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.