Старе місто (Луганськ)
Істори́чний центр Луга́нська (або Старе місто) — найдавніша частина міста, навколо якої наприкінці XVIII — на початку XX століть виріс Луганськ.
Старе місто сформувалось на території між закрутом річки Лугань на півночі, вул. Лісовою (Коцюбинського) на півдні, вул. Петербурзькою і 1-ю лінією на заході та 16-ю лінією на сході.
Історичний огляд
Історія міста починається із заснування 1795 року поблизу казенного села Кам'яний Брід чавуноливарної гарматні. Селище отримало назву Катеринославський, а 1797 року Луганський завод. На заводі вперше в Російській імперії був виплавлений чавун на кам'яновугільному коксі і запущене виробництво гармат і ядер. Ця продукція призначалась для озброєння Чорноморського флоту.
За станом на 1859 рік у селищі діяло 49 торгових лавок, 70 кузень, 9 салотопних, 7 свічкових , 5 цегелень (на яких випускалось понад мільйон цегли щорічно), 12 млинів, 5 лазень, 2 екіпажних заклади. Зведені гостинне подвір’я на 12 номерів, 1012 будинків, три церкви, школа, метеостанція і шпиталь. Проводились двічі на рік, 9 травня і 26 серпня, ярмарки і щотижневі базари.[1]
У другій половині XIX століття селище Луганський завод зазнало бурхливого розвитку. Цьому сприяло будівництво залізниці. 1877 року було прокладено залізничну лінію Луганськ-Дебальцеве. 1884 року завершено будівництво Катерининської залізниці, яка з'єднала Донбас з Криворіжжям. Зрештою, 3 вересня 1882 року царським указом було затверджено положення Комітету міністрів про створення на базі селищ Луганський завод і Кам'яний Брід повітового міста Луганськ. 1883 року був обраний перший міський голова Микола Холодилін.[2]
1895 року цехи колишньої ливарні передали Казенному патронному заводу. Наступного року німецький промисловець Густав Гартман заснував Луганський паротягобудівний завод[3]. Заводи й залізниця відіграли роль головних градотворчих факторів. До кінця XIX століття Луганськ перетворився на великий промисловий центр.
Місцеве населення складалось переважно з православних українців і росіян. Близько 10% луганчан належало до єврейської громади. Решта — поляки, вірмени, німці та інші.
Старе місто
Праворуч — Миколаївський собор, перед ним дзвіниця Успенської молитовні, у центрі — Воскресенська церква.
Наочне уявлення про історичний центр Луганська дає «План села Луганського» 1879 року. Карта достатньо ясно характеризує планувальну структуру міста, яка склалася у XIX столітті.
Луганськ забудовувався за системою взаємно-перпендикулярних вулиць, яка була поширена в Російській імперії у першій третині XIX століття, з урахуванням міського рельєфу. Однак, якщо у першій половині XIX століття у Луганську велась централізована забудова, то на рубежі XIX—ХХ століть спостерігається стихійне розкроювання міста на промислові, транспортні, складські й житлові зони.
На початку XIX століття центром селища були Англійська вулиця і Старобазарний (Базарний, Успенський) майдан.
Із зведенням Миколаївського собору 1841 року формується центральна Соборна площа і головна Петербурзька вулиця. Другою за значущістю стала Казанська вулиця.
Центр міста забудовувався дво- та триповерховими кам'яницями. Перша споруда з чотирма поверхами (Дім Васньова) з’явилась на початку ХХ століття. На окраїнних вулицях переважали одноповерхові мергельні будинки. Однією з найстаріших споруд, яка збереглась до наших днів, є будинок водолікарні, пам’ятка архітектури початку XIX століття (вул. Даля,7).
У другій половині сторіччя брукуються вулиці. З появою у 1912 році міської електростанції центральні вулиці були електрифіковані.
Вулиці і майдани
| Урбанонім | Опис | Зображення |
|---|---|---|
| Англійська (Юного Спартака, В. Даля) | Перші будинки у місті з’явились на вул. Англійській. На ній заселялись інженери-англійці, які приїхали разом з Карлом Гаскойном працювати на ливарні.
На вулиці знаходяться пам’ятка архітектури початку XIX століття (вул. Даля, 7) і Будинок-музей В. Даля (вул. Даля, 12). Будинок № 7 із садом, відомий як Будинок водолікарні, зведений після 1809 року. Центральна частина прикрашена чотириколонним іонічним портиком з балконом. У ньому розміщались керівництво Луганського гірничого округу, заводська бібліотека, що налічувала понад 3 тисячі томів спеціальної літератури та белетристики різними мовами, мінералогічний музей (перший в Луганську музей, заснований зусиллями гірничого начальника Луганської ливарні Густава Гесс-де-Кальве і гірничого інженера Євграфа Ковалевського у першій половині XIX століття), а з 1926 року — водолікарня.[4] Навпроти будинку водолікарні зведена будівля Казначейства (тепер Управління обласної судової адміністрації). У будинку № 12, де розміщений музей, за легендою народився Володимир Даль (1801-1872), автор чотиритомного «Тлумачного словника живої великоросійської мови» і «Прислів'їв російського народу». Щоправда, згідно зі старою картою будинок його батька, заводського лікаря-датчанина Йогана Христіана фон Даля, знаходився в іншому місці і дотепер не зберігся. 1926 року вулиця перейменована на честь піонерської організації Юного Спартака, луганський осередок якої був заснований у будинку № 7. З 1976 року носить ім'я Володимира Даля. |
 Вулиця Англійська |
| Поштова | Вулиця отримала свою назву через те, що тут знаходилась перша поштова експедиція.
На рубежі XIX-ХХ століть цілий квартал з великими будинками належав найбагатшій людині міста Соломону Давидовичу Вендеровичу, що володів ливарнею в Іванівці та його брату. Тепер на цьому місці стоїть Луганський художній музей. |
 Будинок Вендеровича |
| Петербурзька (Петроградська, Леніна) | Виникла наприкінці XVIII століття. Забудовувалась казармами для робітників ливарні. Після їх знесення у другій половині XIX століття перетворилась на діловий і торговельний центр міста. На ній зводяться двоповерхові будинки. На перших поверхах розміщувались чисельні заклади: газета «Уездные вести», поліцейська дільниця, повітовий військовий начальник, крамниці, готелі, ресторани, цирульні, цукерні, зуболікарський кабінет, ювелірні і годинникові майстерні, кіоски. На Петербурзький знаходилось ательє фотографа Льва Матусовського, один із синів якого, Михайло Матусовський, згодом став відомим радянським поетом-піснярем.[5]
Перейменована 1914 року на вул. Петроградська, а 1922 року — вул. Леніна. |
 Готель |
| Казанська (Карла Маркса) | Формується у другій половині XIX століття. Названа на честь Казанської церкви, збудованої 1864 року.[6] В архітектурі переважав стиль модерн. На вулиці знаходилась міська управа (тепер Музей історії і культури Луганська). У подвір’ї будинку розташовувалась пожежна частина. Перший поверх здавався магазину Браславського, який торгував велосипедами і грамофонами. До сьогодні збереглась будівля Азовсько-Донського Банка. На вулиці деякі будівлі належали євреям. В одному з них функціонувала Амбулаторія громадської допомоги бідним євреям. Видавалась газета «Южный Израиль». На Казанській містилися гастрономічні і ковбасні магазини, склад цигарок, салони та різні крамниці.[5]
Перейменована на вул. К. Маркса у 1922 році. |
 Казанська вулиця, яку замикає однойменна церква |
| Пушкінська | Пушкінська вулиця з’явилась у другій половині 1880-х років на місці засипаного Вільхівського каналу, яким подавали воду до заводського ставка. Була забудована одно- і двоповерховими житловими приміщеннями і крамницями місцевих купців. |  Пушкінська вулиця |
| Банківська (Романівська, Демократична, Тараса Шевченка) | На вулиці знаходились брандвахт (пожежна команда), арештний будинок (клуб імені Маяковського) і, нарешті, перша чотириповерхова будівля, у якій розташовувалося жіноче комерційне училище і чоловіча прогімназія (Будинок Васньова).
Перейменована на вул. Т. Шевченка у 1922 році. |
.jpg.webp) Будинок Васньова |
| Лісова (Коцюбинського) | Окраїнна вулиця, за якою знаходились Ярмаркова площа і цвинтар з Воскресенською церквою.[6] Тут переважали мергельні будинки. |  Стара мергельна хата біля міськради |
| Площі | Соборна (з 1922 — Красна), на якій 1841 року звели головний храм міста Свято-Миколаївський собор.
Старобазарна (Успенська, з 1922 — Революції) з Успенською молитовнею. У двоповерховій будівлі розміщувалась Слов’яносербська земська управа (тепер школа № 2). Колишня Новобазарна (Базарна) площа займала територію між сучасною Площею Борцям революції і драматичним театром. Ярмаркова площа зникла між Сквером Героїв ВВВ і вул. Демьохіна. |
 Успенський (Старобазарний) майдан |
Лінії
Перші вулиці-тераси (Петербурзька, Казанська, Банківська) перетинали так звані «лінії», що йшли угору по схилу правого берега Лугані.[7] Ці невеликі вулиці були пронумеровані. Протилежні сторони вулиці були різними лініями. Місто розділяли 48 ліній. Оскільки це заплутувало городян, кожна лінія отримала лише один номер.
У теперішній час їх 23, у Старому місті – 16. Однак частина з них перейменована, інша — зникла з карти міста. Так, 2-а лінія стала частиною вул. Радянської. 8-ма лінія зникла. 3-тя перейменована на Сент-Етьєнівську, 4-та носить ім'я М. Яковенка,10-та — М. Польського, 11-та – О. Шеремета, 12-та – А. Демьохіна, 13-та – В. Титова, 14-та – В. Шевченка.
| Лінія | Зображення | Лінія | Зображення |
|---|---|---|---|
 |  |  |  |
 |  |  |  |
 |  |  | |
 |  | ||
 |  |  |  |
(вул. Шеремета) |  |  (Вулиця Демьохіна) |  |
 (вул. Титова) |  | (вул. В. Шевченка) |  |
 |  |  |  |
Об'єкти Старого міста
Зруйновані сакральні споруди
| Назва | Опис | Дата знищення | Зображення |
|---|---|---|---|
| Троїцький чоловічий монастир | Заснований 1912 року на розі вул. Садової (К. Лібнехта) і Наталівського провулку. Більшовики конфіскували монастирське майно 1922 року. Від монастирських споруд залишився тільки перший поверх чернечих келій. | 1922 |  Перший поверх будівлі звели ченці. |
| Успенська молитовня | Перша церква Луганська. Зведена 1821 року на Старобазарному (Успенському) майдані. Згоріла 1830 року. Протягом 1840-1854 років збудували кам’яну молитовню. У 1910-ті роки планувалось зведення нової церкви, але з установленням радянської влади проект не був реалізований | 1924 |  Успенська церква й однойменний майдан |
| Миколаївський собор | Святий Миколай вважався небесним покровителем міста, а День Святого Миколая, як престольний день, відзначався всіма православними городянами. Собор в ім'я шанованого чудотворця був освячений 1841 року.[1] Тепер на місці знищеного собору знаходиться Будинок Техніки.[6] | 1935 |  Миколаївський собор |
| Казанська церква | Збудована 1864 року на кошти купців і городян. 1910 року зведена дзвіниця. | 1935 |  Казанська церква і панорама Луганська |
| Воскресенська церква | Церкву збудували 1905 року на вул. Лісовій на вході до міського цвинтаря. 1935 року президія міськвиконкому закрила храм, приміщення якого планувала пристосувати під клуб заводу імені Артема. | 1935 | .jpg.webp) Воскресенська церква |
| Костел в ім'я Різдва Богородиці | Католики заснували громаду 1902 року. Костел звели 1904 року у Наталівському провулку. Більшовики закрили його 1929 року. Будівлю значно переобладнали. Залишилась тільки частина першого поверху і декор стелі. | 1929 |  Ліпнина колишнього костелу |
| Синагоги | На рубежі XIX—ХХ століть у місті було збудовано три синагоги: Хоральна (головна), Литовська на вул. Банківській і Реміснича на вул. Конюшенній (тепер Луначарського). Усі синагоги зруйновані. Збереглась лише будівля колишнього хедера (єврейської релігійної початкової школи) на 11-й лінії (вул. Шеремета).[6] | 1930-ті |  Хоральна синагога |
Пам’ятки архітектури
В історичному центрі лише Будинок водолікарні (вул. Даля, 7) поставлений на облік пам’яток архітектури національного значення, решта споруд — пам’ятки місцевого значення.
| Вулиця | Пам’ятки | Зображення | Вулиця | Пам’ятки | Зображення |
|---|---|---|---|---|---|
| Даля | Житловий будинок, середина XIX ст. (№ 1), казначейство, кінець XIX ст. (№ 10), музей Даля, 1881 р. (№ 12), особняк, рубіж XIX-ХХ ст. (№ 5) |  Казначейство |
Поштова | Художня школа (№ 24), адміністративний будинок, кінець XIX ст. (№ 27), заводоуправління, рубіж XIX-ХХ ст. (№ 1а), поштамт, 1911 р. (№ 22) |  Художня школа |
| Маркса | Азово-Донський комерційний банк, 1889 р. (№ 36), особняки (№ 34, 38а, 54), житлові будинки (№ 46, 53, 61, 66, 77), комплекс споруд колишньої пральні (№ 55), кінець XIX ст., міська земська управа (№ 30), житловий будинок (№ 42), рубіж XIX-ХХ ст., житловий будинок з крамницею (№ 6), установа (№ 26), початок ХХ ст., житлові будинки з крамницею, 1920-ті рр. (№ 14) і 1940-1950-ті (№ 43), житловий будинок, 1950-ті рр. (№ 1), комплекс споруд гірничорятувальних частин, 1940-1950-ті рр. (№ 45), адміністративна споруда, 1950 р. (№ 3), комбінат «Житлобуд», 1953-1956 рр. (№ 7) |  Азово-Донський комерційний банк |
Леніна | Особняки (№ 49, 54, 105а), міські садиби (№ 56, 59), житлові будинки (№ 32, 44 з крамницею), кінець XIX ст., житлові будинки (№ 40 і 42 з крамницею, 47), рубіж XIX-ХХ ст., аптека (№ 1), житловий будинок (№ 36), кінотеатр (№ 37), адміністративний будинок (№ 50), початок ХХ ст., житлові будинки з крамницею (№ 29, 115), житлові будинки, 1950-ті рр. (№ 21, 68а), адміністративні споруди, 1930 -1950-ті рр. (№ 26, 38) |  Особняк, будинок № 54 |
| Шевченка | Житлові будинки, кінець XIX ст. (№ 7, 15), Будинок Васньова, рубіж XIX-ХХ ст. (№ 41), установа, початок ХХ ст. (№ 35) |  Будинок Васньова |
Шеремета | Міська комунально-рятувальна служба у будинку колишнього хедера, рубіж XIX-ХХ ст. (№ 11) |  Колишній хедер |
| Пушкіна | Проектний інститут «Діпрошахт», 1944 р. (№ 1), гірничо-комерційний клуб, 1949 р. (№ 2), Готель «Україна», 1944-1951 рр. |  Готель «Україна» |
пл. Красна | Будинок Техніки (1953), зведений на місці зруйнованого Миколаївського собору |  Будинок Техніки |
| К. Лібкнехта | Особняк (№ 52), житлові будинки, початок ХХ ст (№ 51, 60), проектний інститут, 1950-ті роки (№ 71) |  Житловий будинок (поч. ХХ ст.) |
Наталівський пров. | Особняк, початок ХХ ст (№ 2), будинок Сергія Іллєнка (№ 9), колишній костел (№ 5) |  Будинок Сергія Іллєнка |
Музеї і театри
- Обласний краєзнавчий музей (вул. Шевченка, 2)
- Музей історії та культури Луганська (вул. Карла Маркса, 30)
- Художній музей (вул. Поштова, 3)
- Будинок-музей Володимира Даля (вул. Даля, 12)
- Театр російської драми (вул. Коцюбинського, 9а)
- Луганська обласна філармонія (вул. Леніна)
- Театр ляльок (16-та лінія, 7б)
Сквери і парки
Пам’ятники
- Володимиру Далю
- Трофейні англійські танки Mark V
- Меморіал «Пам'ятник Борцям Революції»
- Трудівникові Луганщини
- Климентові Ворошилову
- Героям-чорнобильцям і каплиця Георгія Переможця
- Першому голові міста Миколаю Холодиліну
Старі карти Луганська
 |
 |
 | ||
План села Луганського, 1879 |
План Луганська, 1910 |
План Луганська, 1912 |
Див. також
Примітки
- Обозрение Луганского Завода// Новороссийский литературный сборник. — 1859[недоступне посилання з травня 2019]
- Намдаров Г. М. Луганск: исторический очерк// Паспорт Луганска: справочно-картографическое издание. - К., 2002.
- Город революционной и трудовой славы. Сайт Луганської міської ради
- Луганська фізіотерапевтична поліклініка ім. професора О. Є. Щербака. Архів оригіналу за 22 лютого 2012. Процитовано 13 листопада 2011.
- Маркевич Анна. Казанская, Петербургская, Почтовая
- Форостюк О. Д. Луганщина релігійна. — Луганськ: Світлиця, 2004. — C. 89-93, 101-102.
- Луганские улицы: от Романовской до имени Шевченко // Реальная газета "Ижица". – 2007. – 8 лютого
Джерела
- Документальний фільм про Луганськ, 1930-ті роки. Youtube
- Ворошиловград. Voroshilovgrad: фотоальбом. — К.: Мистецтво, 1983.
- История Луганского края: Учебное пособие/ Ефремов А. С., Курило В. С., Бровченко И. Ю., Климов А. А., Красильников К. И., Семистяга В. Ф., Подов В. И. — Луганск: Альма-Матер, 2003. — 432 с., 16 ил.
- Костин В. И. Ворошиловград. Архитектурно-исторический очерк. — К.: Будивельник, 1987. — 223 с.
- Подов В. И. История Донбасса: В трех томах. — Луганск: Альма-Матер, 2004.
- Подов В. И. К тайнам истории: Заметки краеведа. — Луганськ: Світлиця, 1996. — 104 с.
- Подов В. И.Мемориальный музей К. Е. Ворошилова : Путеводитель. — Донецк: Донбасс, 1986. — 24 с.
- Форостюк О. Д. Луганщина релігійна. — Луганськ: Світлиця, 2004. — 212 с.
- Форостюк О. Д. Прогулянки Старим містом // Довідник куратора студентських груп. — Луганськ, 2011.
- Злинько Ю. Є. Топонімія старого Луганська[недоступне посилання з травня 2019] // Лінгвістика. Збірник наукових праць. — Луганськ, 2011. — № 1. — Ч.1. — С. 209-213. (pdf)
 |
Цей список належить до вибраних списків української Вікіпедії. |