Война Володимир Іларіонович

Походив з родини російського генерала, дворянина з Полтавської губернії. Народився в Житомирі.

Закінчив 2-й кадетський корпус, 2-е Костянтинівське військове училище (1887), служив у 33-й артилерійській бригаді. З 1889 — в 2-й резервній артилерійській бригаді. З 1890 — в 37-й артилерійській бригаді. З 1891 — у 3-й Гренадерській артилерійській бригаді. З 1896 — на чолі господарства 3-го Гренадерського артилерійського парку. З 1902 року служив у 3-й резервній артилерійській бригаді. З 14 квітня 1908 — підполковник, командир 2-ї батареї 5-ї стрілецької артилерійської бригади. З 17 березня 1916 року — полковник. З 16 листопада 1916 р. — начальник муштрового відділу управління начальника артилерійського постачання штабу Західного фронту. З 25 липня 1917 — командир 1-го дивізіону 81-ї артилерійської бригади.

З 12 березня 1918 р. — помічник начальника 3-го відділу Головного артилерійського управління Військового міністерства Центральної Ради. З 18 червня 1918 — в. o. начальника артилерійського відділу при комендант Бахмутського повіту. З 6 липня 1918 року — начальника 3-го відділу артилерійського відділу головного артилерійського управління Військового міністерства Української Держави. З 22 жовтня 1918 до кінця 1919 року — начальник частини артилерійського постачання головного артилерійського управління Військового міністерства УНР. 16 листопада 1919 — звільнений від займаної посади та інтернований польською владою. З 17 травня 1920 року — перебував у резерві старшин артилерійського управління Військового міністерства УНР. Подальша доля невідома.

• Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга I. — К. : Темпора, 2007. — ISBN 966-8201-26-4.
• Война Володимир Іларіонович. (рос.) // grwar.ru — Російська імператорська армія в Першій світовій війні.