Волинська сотня

Виникла ще у 1648 р. як військовий підрозділ Сосницького полку (1648–1649 pp.). Юридично ж утворена після Переяславської ради напровесні 1654 року у складі Ніжинського полку. До сотні увійшли села Волинка, Ольшане, Чорнотичі, Киселівка, Боровичі, Верба, Псарівка, Мезин, Радичів, Авдіївка, Покошичі, Хлопеники. Від 1669 р. і до кінця існування — військовий та адміністративний підрозділ Чернігівського полку.

Указом Катерини II про відкриття в Малоросії намісництв сотня 1782 р. ліквідована, а її територія включена до Чернігівського намісництва. Сотенний центр: село Волинка, тепер — село Сосницького району Чернігівської області.

• Скоченко Григорій Іванович (1654)
• Олещенко Василь (1669)
• Коляда Василь (1672)
• Богданович Іван (1676)
• Лобина Федір (1679)
• Олещенко Василь (1679)
• Борисенко Василь (1681)
• Лобина Федір (1684)
• Милорадович Степан Михайлович (1691)
• Леневич Петро (1695)
• Демиденко Петро (1697)
• Дорошенко Василь Андрійович (1699)
• Демиденко Петро 1715)
• Леневич Карпо Петрович (1718–1734)
• Брежинський Олександр (1735–1736)
• Никифорович Тихон (1737–1738)
• Максимович Василь Дмитрович (1738–1743)
• Журба Роман (1743–1752)
• Журба Іван (1763)
• Лисенко Василь Васильович (1782)

На території сотні було 13 населених пунктів:

10 сіл — Волинка, Довга Гребля, Жукля, Козляничі, Лубенці, Ольшане, Самотуги, Сядринка, Чорнотичі, Шаболтасівка.

3 хутори — Хрибетнівський; Ліневича Матвія, бунчукового товариша та Шафонського Филимона, сосницького сотника.

На заході сотня межувала з Киселівською, на сході з Понорницькою на півдні з Сосницькою сотнями.

1. Заруба В. М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648–1782 рр. — Дніпропетровськ, 2007.