Чорнотичі
Чорноти́чі — село в Україні, в Сосницькому районі Чернігівської області. Населення становить 728 осіб. Орган місцевого самоврядування — Чорнотицький старостинський округ, Сосницької селищної ради.
село Чорнотичі | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Чернігівська область |
Район/міськрада | Сосницький район |
Рада | Чорнотицька сільська рада |
Основні дані | |
Засноване | 1666 |
Перша згадка | 1666 (356 років)[1] |
Населення | 728 |
Площа | 4,16 км² |
Густота населення | 175 осіб/км² |
Поштовий індекс | 16121 |
Телефонний код | +380 4655 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 51°40′48″ пн. ш. 32°33′00″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
156 м |
Водойми | р. Рівчак |
Місцева влада | |
Адреса ради | 16121, Чернігівська обл., Сосницький р-н, с.Чорнотичі, вул.Шлях.13 |
Карта | |
Чорнотичі | |
Чорнотичі | |
Мапа | |
|
Географія
У селі бере початок річка Рівчак, права притока Убіді.На території села знаходятся декілька малих та середніх водойм, сільського та районного значення.
Майже з всіх сторін, село оточене густим сосновим лісом, в якому водиться безліч звірів та птахів.
Чорнотичі стоять на чорноземах та дерново-підзолистих ґрунтах, що дозволяє отримувати гарні урожаї.
Навесні коли розтає сніг, то більшість території перетворюється на важкопрохідну територію, на якій майже неможливо виконувати с/г роботи тракторами без переднього ведучого моста , і так триває аж до середини квітня, поки не підсохне земля.
Історія
На окраїні села знайдено скарб римських монет 2 ст . Це ознака раньословянського сіверського поселення . За даними Володимира Гузія, на Дунаї в Словенії і сьогодні значиться поселення Чорнотича. В урочищі Буличов сіверське поселення 9-13 ст.
У Чорнотичах краща в районі земля- чорнозем , яка і дала назву села . По ленному праву за поляків село було надане Йосипу Красовському. У 1654 р. діяла Успенська церква. У 1660 р. сільська родина Демидовських від діда держала – 141 день землі, стару винокурню, 2 шинки, 4 млини, 2 вітряки , рибну ловля. Петро Демидович у 1646 р. був сотником волинським. Рід дворян Демидовських включено до малоросійського родослівника Г. Милорадовича.
У 1666 р.- список з 39 податкових дворів, сільська церква. Маєтність родини гетьмана Дорошенко з 1689 р. У 1701р. були в селі два храми. Спаський храм церковного братства козаків, другий Успенський храм для посполитих людей. Волинський сотник Карпо Линевич у 1718 р. купив у Федора Помазана в селі Чорнотичах город за 40 золотих. Посполиті родини села належали військовому товаришу Леневичу. Отаманом козаків у 1724 р. був Опанас Бойченко. За реєстром 1732 р. село Чорнотичі належало до Волинської сотні- дві церкви (Дмитрівська і Покровська), школа, шпиталь і 3 шинки. Дві школи у 1767 р. У 1781р.-222 хати, церква. 1810р.- 667 ревізьких ( чоловічих) душ.
Дмитрівська церква незвичної архітектури у 1817р. була перебудована коштом місцевого уродженця катеринославського архієпископа Платона Любарського. 1885 р.-1929 жителів у 308 дворах, 5 постоялих будинків, 5 лавок, 2 вітряка .
За переписом 1897 р.- 387 дворів, 2183 жителів, земська школа, лікарня, 3 ярмалки. На чорнотицьких хуторах було ще 92 двори. Дмитрівська церква висотою 35 метрів була збудована дворянською родиною Домонтовичів у 1910 р. У радянські часи церкву не закривали, бо половина села були баптистами . Біля церкви і річки -джерело святих апостолів Петра і Павла . Річка Хребетна утворена залишками льодовикової морени.
У 1926 р. Чорнотицький район - 20, 5 тис. жителів. 1973 р.- 550 дворів і 1655 жителів.
У селі народився генерал- лейтенант Микола Ліневич (1855-1908), головнокомандуючий сухопутних і морських сил у війні 1905 р. з Японією. За списком 1790 р. Леневичі - рід чернігівського військового дворянства.
Сьогодення
У селі збереглася пам'ятка архітектури Свято-Дмитрівська церква (1910).Цю величну споруду можна побачити коли їхати з Чернігова до Новгород-Сіверська, або ж навпаки, то десь на середини шляху в очі впадає великий храм, висотою 36 метрів. Збудаваний в стилі класицизму, є прикладом класичної церкви північної України, але зсередини вона вражає по-справдньому, адже це одна з небагатьох церков яка не закривалася в роки війни, і сюди звозилося церковне начиння з багатьох сіл.
Настоятелем Свято-Дмитрівської церкви є о.Ярослав, який активно розбудовує та ремонтує її, також він дуже опікується долею села, намагається щось зробити, для того щоб людям краще жилося.
На даний час в селі працює Чорнотицька ЗОШ 1-3 ст. в якій навчається 86 учнів та працює 22 вчителі, директором школи є Коваленко. О.М., який активно бере участь у житті села.
Недавно в селі відкрився дитячий садок «Веселик» в якому виховується 22 діток Цей садок було відкрито в приміщенні старої сільської ради, за яке точилися суперечки, але спільними зусиллями вдалося зробити його за короткий час.
В селі працює Будинок Культури, в якому завклубом є ЧигирЛ.М а художнім керівником Макаренко О.П які стараються на цій посаді, роблять гарні концерти на всі св'ята .
Також є декілька магазинів в яких є всякий товар, найкращими магазинами є: "У Петра "«Смак», «Світанок», «Селянин».
Недавно спільними зусиллями людей було відновлено ставок "Шамайчине ", тепер це гарне місце для відпочинку, тут можна скупатися, наловити риби та посмажити шашлику. Ініціаторами створення ставка стали: учитель інформатики Чепіга В. А. , та місцевий підприємець Івасенко М. М.
В планах на майбутнє, створити в центрі села зону для відпочинку та спортивний майданчик, провести по селу освітлення, зробити ремонт дороги та багато іншого.