Волобуєв Олександр Васильович
Олекса́ндр Васи́льович Волобу́єв — генерал-майор служби цивільного захисту.
Олександр Васильович Волобуєв | |
---|---|
Генерал-майор[джерело?] | |
Загальна інформація | |
Народження |
1 березня 1958 (64 роки) Слобожанське, Нововодолазький район |
Військова служба | |
Приналежність | Україна |
Вид ЗС | Збройні сили |
Рід військ | Державна служба України з надзвичайних ситуацій |
Нагороди та відзнаки | |
Життєпис
1986 року закінчив Харківське пожежно-технічне училище МВС, пожежний технік; 1996-го — Харківський інститут пожежної безпеки МВС України, 2008-го — Національний університет цивільного захисту України, магістр управління у сфері протипожежного захисту.
Працював слюсарем в радгоспі «Комунар», служив у лавах РА, по демобілізації — пожежний в Жовтневому районі, начальник караулу Київського району Харкова, помічник начальника міського штабу пожежогасіння.
В 1993—1996 роках — заступник начальника штабу пожежогасіння Харкова, згодом — начальник відділу служби, підготовки та пожежогасіння УМВС України в Харківській області, протягом 2003—2005 років — заступник начальника Головного управління з питань реагування на надзвичайні ситуації та застосування сил (МНС України в Харківській області), згодом — перший заступник начальника Головного управління МНС в Харківській області.
Нагороди
- Орден «За заслуги» III ст. (15 вересня 2008) — за значний особистий внесок у справу захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, мужність і самовідданість, виявлені при рятуванні життя людей та матеріальних цінностей, зразкове виконання службового обов'язку[1]
- Орден Богдана Хмельницького III ст. (22 січня 2015) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, високий професіоналізм, вірність військовій присязі[2]
- Орден «За мужність» II ст. (24 серпня 2012) — за вагомий особистий внесок у захист державного суверенітету, забезпечення конституційних прав і свобод громадян, зміцнення економічної безпеки держави, зразкове виконання службового обов'язку та з нагоди 21-ї річниці незалежності України[3]
- Орден «За мужність» III ст. (20 вересня 1997) — за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені під час гасіння пожежі в Свято-Благовіщенському кафедральному соборі у місті Харкові[4]
- Відзнаки МВС України — медалі «За сумлінну службу» I ст. (2002), «10 років МВС України» (2003)
- Медалі «За відвагу на пожежі» (1987, 1990)
- Медаль «60 років Збройних Сил СРСР» (1981)
- Медаль «70 років Збройних Сил СРСР» (1988)
- Медаль «За бездоганну службу» II ст. (1991), III ст. (1986)
Примітки
- Указ Президента України від 15 вересня 2008 року № 835/2008 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня рятівника»
- Указ Президента України від 22 січня 2015 року № 26/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- Указ Президента України від 24 серпня 2012 року № 501/2012 «Про відзначення державними нагородами України»
- Указ Президента України від 20 вересня 1997 року № 1056/97 «Про нагородження відзнакою Президента України - орденом "За мужність"»