Волосатих Павло Михайлович

Павло Михайлович Волосатих (рос. Павел Михайлович Волосатых; 15 грудня 1897, Усольє 19 грудня 1956, Київ) радянський військовик, Герой Радянського Союзу, в роки німецько-радянської війни командир 263-ї стрілецької дивізії 51-ї армії 4-го Українського фронту, полковник.

Павло Михайлович Волосатих
рос. Павел Михайлович Волосатых
Народження 15 грудня 1897(1897-12-15)
Усольє, Пермський край
Смерть 19 грудня 1956(1956-12-19) (59 років)
Київ
Поховання Байкове кладовище
Країна  СРСР
Приналежність КПРС
Рід військ піхота
Освіта Постріл
Роки служби 19171950
Партія КПРС
Звання  Генерал-майор
Командування 263-я стрілецька дивізія
Війни / битви Перша світова війна
Громадянська війна в Росії
Німецько-радянська війна
Нагороди
 Волосатих Павло Михайлович у Вікісховищі

Біографія

Народився 15 грудня 1897 року в місті Усольє (нині Пермського краю) в сім'ї робітника. Росіянин. Член КПРС з 1943 року. Закінчив шість класів середньої школи. У 1917 році добровільно вступив у Червону гвардію.

З 1918 року в лавах Червоної Армії. У 1923 році закінчив Харківську військову школу, а в 1928 році — курси «Постріл». Брав участь у першій світовій і Громадянській війні.

У боях німецько-радянської війни з вересня 1941 року. Воював на 4-му Українському фронті. 263-а стрілецька дивізія, якою командував полковник П. М. Волосатих, у квітні 1944 року в ході Кримської операції брала участь у прориві глибоко ешелонованої оборони противника і оволодінні містом Джанкоєм. 16 квітня 1944 року дивізія зайняла місто Бахчисарай і вийшла на підступи до Севастополя. У цих боях було знищено багато живої сили і техніки ворога.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 16 травня 1944 року за вміле командування дивізією і проявлені при цьому мужність і героїзм полковнику Павлу Михайловичу Волосатих присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 3874).

Могила Павла Волосатих

Після закінчення війни продовжував службу в армії. З 1950 року генерал-майор П. М. Волосатих — в запасі. Жив у Києві. Помер 19 грудня 1956 року. Похований у Києві на Байковому кладовищі.

Нагороди

Нагороджений двома орденами Леніна, трьома орденами Червоного Прапора, орденом Суворова 3-го ступеня, орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня, медалями.

Література

  • Высокое звание. 2-е изд., перераб. и доп. Пермь, 1978
  • Герои боёв за Крым. — Симферополь: Таврия, 1972.
  • Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. М.: Воениз., 1987
  • Золотые Звёзды Прикамья. 3-е изд. Пермь, 1974
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.