Волошин Юрій Сергійович

2008 року закінчив школу, вступив до Дніпродзержинського вищого професійного училища, здобув спеціальність «електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування».

З 2011 року працював у ПАТ «Дніпровагонмаш». Призваний на строкову військову службу до ЗСУ, проходив у танкових військах. Демобілізувавшись, повернувся на попереднє місце роботи.

6 серпня 2014 року мобілізований, перебував у зоні проведення бойових дій. Навідник, 17-а окрема танкова бригада. 16 жовтня 2014-го приїздив додому на два дні, одружився.

6 листопада 2014-го загинув під час мінометного обстрілу поблизу Курахового.

Похований в Дніпродзержинську.

• Указом Президента України № 311/2015 від 4 червня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
• Розпорядженням міського голови м. Кам’янське від 11.10.2016 року нагороджений пам’ятною відзнакою міського голови – нагрудним знаком «Захисник України» (посмертно).

• Указ Президента України від 4 червня 2015 року року № 311/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
• Волошин Юрій Сергійович // Книга пам'яті полеглих за Україну
• Юрій Волошин^{[недоступне посилання]}