Вольфович Олександр Григорович

Народився в Казані в сім'ї підполковника Радянської армії. З 1984 року служив у Збройних силах СРСР, у 1988 році закінчив Московське вище загальновійськове командне училище, потім служив на різних командних посадах.

З 1993 року — начальник штабу навчального батальйону 114-го навчального мотострілецького полку 72-го гвардійського об'єднаного навчального центру підготовки молодших спеціалістів Збройних сил Республіки Білорусь.

У 1998 році закінчив Військову академію Республіки Білорусь, після чого був начальником штабу і командиром 361-ї бази охорони та обслуговування. У 2008 році закінчив Військову академію Генерального штабу Російської Федерації. Із 2008 року — командир 120-ї окремої гвардійської механізованої бригади, із 2014 року — начальник штабу Північно-Західного оперативного командування. У 2015—2018 роках — командувач Північно-Західного оперативного командування. У 2018—2020 роках — перший заступник начальника Генерального штабу Збройних сил Білорусі.

З 20 січня 2020 по 26 січня 2021 року — начальник Генерального штабу — перший заступник міністра оборони Республіки Білорусь[2]. Із 26 січня 2021 року — державний секретар Ради безпеки Республіки Білорусь. У листопаді 2021 року був одним з організаторів штучної міграційної кризи на кордоні Білорусі з Польщею і Литвою[3]. У лютому 2022 року був одним з організаторів російського вторгення в Україну.

• Орден «За службу Батьківщині» III ступеня (Білорусь)
• Медаль «За бездоганну службу» (Республіка Білорусь)
• Ювілейна медаль «80 років Збройних сил Республіки Білорусь» (Білорусь)
• Медаль «60 років перемоги у Великій вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (Білорусь)
• Медаль «60 років визволення Республіки Білорусь від німецько-фашистських загарбників» (Білорусь)
• Медаль «70 років Збройних сил СРСР» (СРСР)

• Біографія
• Олександр Вольфович призначений новим державним секретарем Ради безпеки Республіки Білорусь