Російське вторгнення в Україну (2022)

24 лютого 2022 року незадовго до 05:00 за українським часом (UTC+2) (06:00 за московським часом, UTC+3) Путін оголосив, що прийняв рішення розпочати військову операцію на сході України[34][35][36].

За кілька хвилин після оголошення війни пролунали вибухи в Києві, Харкові, Одесі та на Донбасі[37]. Росія запустила крилаті та балістичні ракети по аеродромах, військових штабах і військових складах у Києві, Харкові та Дніпрі[38].

Після 06:30 (UTC+2) російські війська вдерлися сухопутним шляхом поблизу міста Харкова[38]. О 07:40 ВВС з посиланням на інші джерела повідомило, що російські війська увійшли в Україну також із території Білорусі. Українські прикордонні сили повідомили про атаки на об'єкти в Луганську, Сумах, Харкові, Чернігові та Житомирі, а також наступ з боку окупованого Криму.

Незадовго до 07:00 (UTC+2) Президент Зеленський оголосив про запровадження в Україні воєнного стану[39]. Повітряний простір над Україною повністю закритий для цивільної авіації[40], а Агентство з авіаційної безпеки Європейського Союзу вважає всю територію зоною активного конфлікту[41]. Зеленський оголосив про розрив дипломатичних стосунків із Росією[42]. Цивільні польоти над Україною, а також Молдовою та частиною Росії були закриті через загрозу ураження, подібного на ураження ракетою рейсу 17 Malaysia Airlines[43].

У Генштабі Збройних Сил України повідомили, що станом на 10:30 українські військові контролюють міста Маріуполь та Щастя[44]. До острова Зміїний підійшли 2 російські кораблі та вимагають від прикордонників здатися[45].

Автобус палає на дорозі з Києва до Харкова

Станом на 11:00 російські військові на двох напрямках просунулися на відстань до п'яти кілометрів — на півночі Харківської та Чернігівської області[46]. На об'їзній дорозі Харкова, поблизу мікрорайону Північної Салтівки, спалено 4 танки російських окупантів[47].

Станом на 11:30 в боях на території Сумської області поранено 6 вояків ЗСУ[48]. Ближче до полудня збито 7-й літак окупантів[49]. У Подільському районі Одеської області внаслідок російського удару по військовій частині загинули 18 осіб.[50]. Над Межигір'ям Київської області ЗСУ збили російський гелікоптер Ка-52.[51] Сили ППО України збили три російські гелікоптери біля аеропорту Гостомель[52]. В аеропорту висадився російський десант; зав'язався бій[53] В обідню пору на території Житомирської області російські війська пішли на прорив державного кордону — через пункт пропуску «Вільча».[54] На півдні окупанти захопили головну споруду Північнокримського каналу та Каховську ГЕС[55].

В інтернеті фіксували численні фейкові новини, що нібито українська армія не чинить опору Росії, планує відступи, що ворог ввійшов у Харків чи що ООС на Донбасі начебто знищено, спростовані журналістами[56].

У Генеральному штабі Збройних Сил України о 14-ій годині повідомили, що тривають бої за міста Генічеськ, Скадовськ і Чаплинка. Голова Сумської ОДА проінформував, що ведуться бої за Охтирку[57]. Станом на 15-ту годину українські сили ведуть бій під Сумами[58]. Під Глуховом ліквідовано 15 Т-72 за допомогою ПТРК «Javelin»[59]. Після 16-ї російські війська увійшли в Генічеськ[60]. Після 17-ї окупанти були в Олешках[61]. Володимир Зеленський підписав указ про мобілізацію в ряди ЗСУ[62].

У другій половині дня російський розвідувальний взвод 74 мотострілецької бригади здався в полон на Чернігівщині[63]. 20 вертольотів «КА-52» та «Мі-8» РФ висадили десант на аеродромі Гостомель, йде бій[64]. Станом на 19:20 аеропорт захопили російські війська[65].

Станом на 19:00 російські окупанти захопили Чорнобильську атомну електростанцію, персонал станції перебуває в заручниках[66].

Президент України прозвітував, що на Донбасі Збройні сили України діють на відмінно, але харківський напрямок складний і проблемна ситуація на півдні[67]. На тлі нападу в усіх областях України створено військові адміністрації, де посади держслужбовців можуть заміщати військові[68].

Міністерство внутрішніх справ України повідомило, що станом на 20:00 ситуація у Донецькому оперативному районі напружена, але контрольована Об'єднаними силами: ворог не зміг просунутися вглиб України на східному напрямку; нові спроби прориву противника не зафіксовані, спостерігається зменшення вогневої активності на деяких напрямках[69].

Станом на 21:00 десантні сили ЗСУ відбили Гостомельський аеропорт[70]. Радник керівника Офісу Президента Михайло Подоляк звернувся до західних партнерів України про сприяння в закритті неба над країною, щоб зупинити повномасштабну агресію Російської Федерації[71].

Ближче до опівночі російські окупанти таки захопили острів Зміїний[72], де загинули 13 українських прикордонників. Механізовані підрозділи ЗСУ відбили автомобільний міст і закріпилися на лівому березі Дніпра в районі Херсона[73]. Станом на 4:00 окупанти зайняли Суми і взяли в облогу Конотоп; захисники міста Охтирка двічі відбили наступ[74].

Будинок у Києві (вулиця Олександра Кошиця, 7-А), частково зруйнований 25 лютого[75]

Президент України у своєму брифінгу дорікнув країнам, які зволікають із запровадженням санкцій проти Росії, сказав що самих санкцій недостатньо та запевнив, що захисники України тримаються[76]. Зеленський закликав українців зупиняти російсько-окупаційні війська «всюди, де бачите»[77] і підписав наказ про загальну військову мобілізацію[78]. Він підкреслив, що Росія теж зазнає втрат і рано чи пізно держави мусять розпочати переговори[79].

25 лютого по 4-й ранку сили української протиповітряної оборони (ППО) збили 2 балістичні ракети і літальний апарат над Києвом[80]. Задля зупинення наступу військ окупантів що рухалися із зони відчуження українські після бою сили підірвали міст на Іванків біля села Демидів[81]. Уночі було завдано ракетного удару по аеропорту Рівного[82]. Ведуться бої у Дергачах і Печенігах[83]. При відбитті атаки під Трьохізбенкою ліквідовано 2 російські танки і 1 БМП[84]. У Києві знешкодили диверсантів, які захопили автомобілі ЗСУ та прорвалися в місто; за окупантами рухалася колона ворожих вантажівок. Киян просили повідомити про пересування окупантів — їх оперативно знешкодили[85].

В Чорнобильській зоні відчуження було зафіксовано підвищений рівень радіації, який, проте, лишився в межах норми. Найімовірніша причина — здіймання в повітря зараженого пилу проїздом техніки[86].

Колона російської техніки рухалася на Старобільськ і готувалась переправитися через річку Айдар. Українські артилеристи розбили окупантів; противник відступив[87].

Близько 08:30 поблизу села Вознесенське Золотоніського району українські військові збили ворожий літак. Під час падіння літака пілот встиг катапультуватися[88].

Станом на 10:00 російські інтервенційні формування зайняли Конотоп[89].

Інженер окремого батальйону морської піхоти матрос Віталій Скакун підірвав Генічеський автомобільний міст разом із собою, що сповільнило просування окупантів і надало можливість підрозділу ЗСУ організувати оборону[90] На Херсонщині під Олешками розбито групу російських окупантів[91].

Під Вінницею ЗСУ збили російську крилату ракету[92].

Повітряні сили України завдали удару по авіабазі ворога в Міллерові (Ростовська область). Знищено Су-30СМ ВКС агресора та кілька одиниць авіатехніки.[93]

Підрозділи Оперативного командування «Північ» знищили близько 20 одиниць ворожих танків на менському напрямку. Також ліквідовано колону ворожої техніки, яка рухалася з боку Ріпок на Чернігів — втрати близько 10—15 одиниць техніки.[94]

ЗСУ у Великих Копанях Херсонської області розбомбили колону російської техніки, що наступала з Криму[95].

О 14-й годині розпочато оборону Києва[96].

Путін заявив Сі Цзіньпіну, що Росія готова провести переговори на високому рівні з Україною з приводу американського «стратегічного виклику»[97]. Пєсков також розповів, що Путін готовий відправити до Мінська делегацію для переговорів з Україною[98]. Проте, вже за кілька годин Путін відкрито закликав до держперевороту в Україні з метою повалення законної влади[99].

Опівдні поблизу Біловодська українські воїни прорвали позиції загарбників та закріпили успіх контрнаступом. Зазнавши значних втрат, російські підрозділи рятуються втечею у напрямку кордону РФ[100].

В місті Гола Пристань українські військові збили російський вертоліт[101].

При обороні Маріуполя ЗСУ та Нацгвардія дали бій танковій дивізії, знищено 22 танки.[102]

За уточненими даними станом на 16:15 місто Суми не перебувало під контролем окупантів[103].

Станом на 17-ту годину переправу в напрямі Херсона було втрачено[104].

Радник Президента Михайло Подоляк прозвітував, що ЗСУ, підрозділи МВС та територіальна оборона ефективно виконують свої задачі[105]. Президент попередив: «Ця ніч буде тяжчою, ніж день, ворог піде на штурм»[106]. За добу Російськими силами було пошкоджено щонайменше 40 об'єктів цивільної інфраструктури[107].

Росія наклала вето на резолюцію Ради Безпеки ООН, яка вимагала від Росії вивести війська з України. «За» виведення проголосували 11 країн, утрималися Китай, Індія та Об'єднані Арабські Емірати[108].

Будинок у Києві (проспект Валерія Лобановського, 6-А) після обстрілу 26 лютого[109]

Близько 00:50 над Київською областю сили протиповітряної оборони збили російський літак Іл-76 із ворожим десантом[110]. На Вінниччині окупанти пробували вночі несподівано атакувати військову частину Нацгвардії, але наразились на вогонь[111]. Ворог завдав поодиноких авіаційних ударів у районах Сум, Полтави, Маріуполя[112].

Володимир Зеленський звернувся до прем'єр-міністра Ізраїлю Нафталі Беннета з проханням стати посередниками в переговорах між Україною та Росією[113].

В Києві ракета влучила у багатоповерхівку[114] поблизу аеропорту «Київ»[115]. На станції київського метро «Берестейська» українським силам вдалося знищити колону російської техніки[116]. Національна поліція виявила та частково знищила розвідувально-диверсійні групи, що проникли в Київ[117].

На Слобожанському напрямку Збройні сили України зупинили наступ противника, оборона тримається в Харківській області, тривали бої на вулицях Охтирки[112]. Столичне метро припинило рух потягів і цілковито перетворилось на укриття для цивільних мешканців від ворожих атак[118].

До 8:30 Каховську ГЕС Збройним силам України вдалося повернути під контроль і забезпечити її штатну роботу[119].

Президент Володимир Зеленський у відеозверненні до українців повідомив, що бої тривають, але ворожі атаки успішно відбиваються[120]. Міський голова Києва Віталій Кличко доповів, що у місті не лишилося російських військ, але діють ворожі диверсійні групи[121]. Радник глави Офісу президента Михайло Подоляк заперечив твердження речника Росії Дмитра Пєскова про відмову України від переговорів і пояснив, що переговори повинні відбутися у повноцінному форматі, а не як висунення Росією ультиматумів[122].

У Генштабі ЗСУ близько 13 години проінформували, що військові підрозділи російських окупантів втрачають наступальний темп, очікують надходження додаткових підрозділів та вимушені зупинятися для поповнення запасів[123]. Чернігівська обласна держадміністрація водночас повідомила, що російські війська обстрілюють місто з «Градів»[124]. У селищі Бородянка Бучанського району на Київщині снаряд влучив у житловий будинок, загинули троє людей[125].

Росія заблокувала судноплавство в українських водах Чорного моря. Ворожі дрони наближалися до узбережжя Одеської області та гирла Дунаю[126].

Державна прикордонна служба України припустила, що захисники острова Зміїного, котрі вважалися загиблими, можуть перебувати в російському полоні[127]. Персонал ЧАЕС надалі лишався в заручниках, станція продовжила роботу в плановому режимі[128]. За повідомленням Координаційного штабу зони відчуження, російські сили зімітували повітряний бій над зоною, щоб звинуватити Україну в нападі[129].

Щоб унеможливити просування ворожих сил залізницею, українські війська підірвали залізничні вузли, що зв'язують українську залізницю з російською[130].

Ввечері російська військова техніка, зокрема «Гради», наблизилася до міста Енергодара і розвернулася в бік Запорізької АЕС[131].

Радник керівника Офісу президента України Олексій Арестович доповів, що просування російських військ до Києва зупинилося через «величезні втрати», завдані українськими силами[132]. Офіційні особи США та Великої Британії визнали, що Росія стикається з жорсткішим, ніж очікувалося, опором в Україні. За оцінками розвідки США, в Україні є «ознаки життєздатного опору», а російські війська не досягли бажаного ними прогресу, особливо на півночі; російським військам бракує палива та матеріально-технічної підтримки[31].

Руйнування в с. Чайки, Бучанський район на Київщині

В ніч на 27 лютого о 00:50 у Василькові через ракетний удар РФ загорілася нафтобаза KLO[133][134] Тривали бої за аеропорт у Василькові[135].
У Харкові українським силам вдалося відбити атаки ворога, зберігши контроль над містом. Суми лишилися під контролем України, як і Охтирка. Під час боїв за Охтирку була пошкоджена ТЕЦ[136].
Продовжилося знешкодження диверсійних груп у Києві[137]. Під час обстрілів Києва о 01:20 снаряди влучили в пункт захоронення ядерних відходів київської філії державного спецпідприємства «Об'єднання Радон». Герметичність сховища порушилася[138].

Українські сили знешкодили у районі Гостомеля спецпідрозділ Росгвардії Чечні[139].

Близько 9 години у місто Буча Київської області заїхала російська техніка, розпочалися вуличні бої[140].

Українські військові близько 12 години відновили контроль над містом Волноваха в Донецькій області. Інфраструктура міста сильно постраждала до того часу[141]. До 13 години російські військові захопили два цивільні українські судна (танкер «Афіна» і суховантаж «Принцеса Ніколь») з їхніми екіпажами[142].

За оцінкою США, російське вторгнення наражається на жорсткий опір, його лінії постачання «доволі вразливі»; українська протиповітряна оборона працювала краще, ніж передбачала американська розвідка перед вторгненням; українські ВПС і системи протиповітряної оборони борються за контроль над повітряним простором[143].

Українська делегація домовилася зустрітися з російською без попередніх умов на українсько-білоруському кордоні, в районі річки Прип'ять. Олександр Лукашенко взяв на себе відповідальність за безпеку під час проїзду, переговорів та повернення української делегації. Всі літаки, гелікоптери та ракети, розміщені на білоруській території, повинні були лишатися на землі[144]. Зустріч запланували на ранок наступного дня[145].

Під час зустрічі з міністром оборони Сергієм Шойгу та головою Генштабу Збройних сил РФ Валерієм Герасимовим, Володимир Путін доручив перевести сили стримування РФ в особливий режим несення служби, з-поміж них і ядерні сили[146]. Втім, аналітик DW у справах Росії Костянтин Еггерт зауважив, що є чотири рівні готовності ядерної зброї: регулярний, підвищений, загроза війни та повний або завершений. Еггерт зазначив: «Ядерні сили майже завжди перебувають у підвищеній готовності», а «Вираз, який він [Путін] використав для вказівки на якийсь підвищений стан готовності, не передбачений російськими військовими статутами»[145].

Близько 18 години аеропорт у Житомирі зазнав ракетного удару з території Білорусі[147].

За зведенням військового командування, російські військові застосували тактику переодягання з форму українських військових, поліціянтів і представників ДСНС, захоплення карет швидкої допомоги та поліційних машин для здійснення підривної діяльності[148].

Згідно з опитуванням соціологічної групи «Рейтинг» 26—27 лютого, бойовий дух українців високий. Зазначалося, що «у жодному регіоні не спостерігається переважання песимістичних настроїв». 91 % опитаних підтримують дії президента України Володимира Зеленського[149].

Ніч з 27 на 28 лютого минула в Києві відносно спокійно. Міська влада відкрила магазини, відновила рух наземного транспорту і частково — метро[150]. За даними Генерального штабу, станом на 6 годину ранку, окупанти продовжили завдавати ударів по військових та цивільних аеродромах, пунктах управління військами, об'єктах системи ППО, важливих критичних об'єктах інфраструктури, населених пунктах та підрозділах у районах оборони. В той же час, вони завдали ракетного удару по житлових будинках у Житомирі та Чернігові, порушивши цим норми міжнародного гуманітарного права. За оцінкою Генштабу, «Противник деморалізований та зазнає великих втрат. Відзначено часті випадки дезертирства та непокори»[151].

Радник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко повідомив близько 14 години, що Харків зазнав обстрілу з реактивних систем залпового вогню «Град»[152]. Атаки зазнали два житлових масиви[153].

З Нової Каховки, окупованої напередодні ворогом, організували евакуацію населення[154]. У Харкові через артилерійські обстріли міста, зокрема й житлових районів, 11 людей загинули, десятки зазнали поранень[155]. Російські війська, що зайшли напередодні в Бердянськ[156], зіткнулися з мітингом містян. В Енергодарі зафіксували присутність диверсантів[157]. Також Росія обстріляла житлові квартали Сєвєродонецька[158].

Володимир Зеленський підписав заяву на отримання Україною членства в Європейському Союзі[159].

О 18:40 на околиці Броварів у бік Києва було здійснено авіаналіт, внаслідок якого постраждало 6 мирних жителів[160]. У столиці ж пролунали численні вибухи через запущені після переговорів на Прип'яті балістичні ракети[161]. У Держспецзв'язку також повідомили з посиланням на очевидців із Білорусі, що з території країни в бік Києва вилетіли до 20 гелікоптерів[162].

28 лютого 2022 року по українському Харкову завдав удар російський стратегічний бомбардувальник-ракетоносець Ту-22М3. Про це 1 березня, повідомило Командування Повітряних Сил ЗСУ. З літака по мирному місту було випущено 16 ракет класу «повітря-поверхня»[163].

Зранку через обстріл Охтирки було зруйновано військову частину в місті, загинули численні українські солдати[164].

Унаслідок ракетного обстрілу будівлі Харківської ОДА російськими силами постраждало шестеро людей, з них одна дитина. Великий вибух стався біля будівлі ОДА на площі Свободи[165]. Пізніше літак, який завдав цього удару, вдалося збити ЗСУ[166].

Білорусь ввела свої війська на Чернігівщину[14]. Водночас шторм у Чорному морі завадив висадці російського десанту в районі Одеси та Миколаєва[167].

У Краснопіллі відбувся перший у цій війні обмін полоненими[168]. З міста Волноваха на Донеччині, яке вже п'ятий день перебуває під обстрілами російських військ, вдалося евакуювати 346 жителів[169].

Близько 17-ї години російські війська обстріляли телевежу в Києві[170], внаслідок чого трансляція звідти телеканалів та радіомовлення по Україні тимчасово припинилася. До вечора трансляцію було частково поновлено[171]. Сама вежа практично не постраждала, ворожі снаряди пошкодили сусідні будівлі та впали неподалік пам'ятника Жертвам Бабиного Яру[172], загинули перехожі[173].

Після півночі російські війська завдали ударів по Житомиру, цілячи по території 95 бригади; при цьому під обстріл потрапили також житлові будинки[174]. У Харкові від російських обстрілів загорівся дах будівлі облуправління МВС і житлові будинки[175].

За ранковим повідомленням Генштабу, російська армія намагалася продовжити наступ на всіх напрямках, зокрема блокувати Київ та Маріуполь, зазнаючи при цьому суттєвих втрат[176]. За допомогою безпілотників у Сумській області ЗСУ вдалося знищити колону ворожої бронетехніки[177].

Опівдні 2 березня Генштаб ЗСУ повідомив, що українські військові на окремих напрямках «починають перехоплювати ініціативу у російських окупантів», а саме ворожий наступ припинився на Волинському, Чорнобильському, Чернігівському напрямках, напрямках на Малин та Ірпінь, на рубежах Богодухів, Чугуїв, Шевченкове[178].
Українські військові закріпилися на околицях окупованої Горлівки та повісили прапор України над нею.

У Лисичанську російські війська завдали удару по телевежі, а потім по Сєвєродонецьку, влучивши у дитячий садок і газопровід[179]. Потім унаслідок авіаційного удару отримав пошкодження газопровід у Харківській області, без газопостачання лишилося місто Ізюм[180].

До вечора ЗСУ звільнили Макарів Київської області та закріпилися там[181].

Жителі Енергодара, зібравшись на масовий мітинг, намагались не впустити в місто окупантів[182].

Близько 21:30 окупанти знов обстріляли Київ ракетами. Уламок ракети, збитої протиповітряною обороною, впав поблизу Південного вокзалу[183].

Пресслужба Генерального штабу Збройних сил України станом на 6 ранку 3 березня повідомила, що російсько-окупаційні війська не досягнули успіху майже на всіх напрямках, на яких здійснювали просування вперед[184]. Українські прикордонники та ЗСУ вийшли на лінію державного кордону на Сумщині[185].

Близько 13-ї години окупанти завдали ракетного удару по багатоповерховому житловому масиву в центрі Чернігова[186], загинули цивільні[187].

Тривали бої в напрямку Броварів (Київська область), де українські захисники знищили 4 ворожі БМП й 2 танки[188].

Близько 2-ї години ночі російські військові обстріляли енергоблоки Запорізької АЕС, виникла пожежа[189]. Після 6-ї ранку пожежу загасили[190].

Станом на 17:30 у Миколаєві українські військові звільнили місто від окупантів, зокрема аеропорт «Кульбакине»[191].

Станом на 18:00 основні зусилля російських військ були спрямовані на оточення Києва та на терор і придушення опору в заблокованих населених пунктах[192].

У Херсоні спроба окупантів роздавати жителям гуманітарну допомогу провалилася. Водночас домовитися з окупантами про гуманітарні коридори для Маріуполя не вдалося[193].

Президент України Володимир Зеленський оголосив воєнний стан і розірвання дипломатичних відносин із Росією та прокоментував її напад словами, що Росія підло і самовбивчо напала на Україну, а російська держава стоїть на шляху зла. Верховна Рада України підтримала введення воєнного стану в Україні голосами 300 народних депутатів[194]. Також він анонсував зняття санкцій з усіх громадян України, які готові захищати країну у лавах Сил територіальної оборони[195]. 25 лютого президент закликав Путіна сісти за стіл переговорів, наголосивши, що «вторгнення Росії в Україну — це не просто вторгнення, це початок війни проти Європи, проти єдності Європи, елементарних прав людини в Європі, усіх правил співіснування на континенті, проти того, що європейські держави відмовляються ділити кордони силою»[196]. Кремль повідомив, що готовий провести в Мінську переговори про нейтральний статус України за умови, що Україна складе зброю[197]. 26 лютого Володимир Зеленський звернувся до прем'єр-міністра Ізраїлю Нафталі Беннета виступити посередником у переговорах із Росією як дійсно нейтральна сторона[113]. 28 лютого він підписав заяву на членство України в Європейському Союзі[159]. Європарламент своєю резолюцією підтримав надання Україні статусу кандидата на вступ до ЄС[198]. Як повідомив 4 березня радник глави Офісу президента Михайло Подоляк, «Зеленський точно не піде на жодні поступки, які можуть так чи інакше принизити нашу боротьбу, яка сьогодні ведеться в Україні за її територіальну цілісність та свободу»[199].

Попередній президент України Петро Порошенко сказав, що «Путін, який збожеволів і вийшов проти всього світу, сьогодні загрожує не тільки Україні. Жодна країна світу не може зараз почуватися в безпеці» та представив Володимиру Зеленському план дій для збільшення фінансування армії та зміцнення оборони[200].

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба закликав: «Світ має діяти негайно. На карту поставлено майбутнє Європи та світу». Він рекомендував ввести проти Росії «руйнівні санкції» негайно, включаючи SWIFT, цілком ізолювати Росію у всіх форматах, надати Україні зброю, обладнання та гуманітарну допомогу[201]. Пізніше того ж дня Кулеба закликав партнерів України розірвати дипломатичні відносини з Росією[202].

Збройні Сили України спростили процедуру вступу до Сил територіальної оборони та зняли максимальне вікове обмеження в 60 років[203].

Міністерство освіти і науки України закликало громадян зберігати спокій і розсудливість. За його оголошенням, заклади освіти, за можливості, здійснюватимуть навчання в дистанційній формі[204]. 25 лютого міністерство рекомендувало припинити на два тижні навчальний процес заради безпеки[205].

Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко закликав не довіряти жодним російським ЗМІ та інформресурсам; читати офіційні джерела інформації задля уникнення впливів пропаганди та маніпуляцій агресора[206].

Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів звернулося в МАГАТЕ для запобігання використанню окупантами плутонію з Чорнобильської АЕС у військових цілях[207].

«Укравтодор» закликав населення демонтувати дорожні знаки, щоб дезорієнтувати ворога[208].

Міністерство цифрової трансформації звернулося до YouTube, Meta і Netflix із проханням зупинення роботи сервісів в РФ і блокування російських пропагандистських ЗМІ[209]. В Росії відімкнули Twitter, було сповільнено роботу соцмереж[210]. Українські мобільні оператори Київстар, Vodafone та Lifecell заблокували доступ до своїх мереж для абонентів із Росії та Білорусі[211]. Водночас міністр оборони України Олексій Резніков повідомив, що з вечора 26 лютого запрацювала гаряча телефонна лінія для росіян, чиїх рідних влада їхньої країни могла відправити на війну в Україну, щоб дізнатися долю зниклих[212].

27 лютого Україна офіційно направила позов проти Росії до Міжнародного суду ООН у Гаазі, щоб притягнути Росію до відповідальності за спотворення нею поняття геноциду. Адже свою агресію Росія вмотивовує «захистом від геноциду»[213].

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба повідомив 1 березня, що Україна готова до нових переговорів, але «виконувати російські забаганки не буде»[214].

Українське національне теле- та радіомовлення прозвітувало 2 березня, що Україна, попри атаки на її комунікації, забезпечена теле- і радіомовленням[215].

Верховна Рада 3 березня запровадила кримінальну відповідальність за колабораціонізм та посилила відповідальність за мародерство[216]. Також спеціальними законопроєктами народні депутати запропонували заборонити виправдовувати чи заперечувати збройну агресію Росії проти України у 2014 році — називати «внутрішнім конфліктом» чи «громадянською війною», заперечувати тимчасову окупацію частини території України. Окрім того під заборону підпало прославляння окупантів — збройних сил РФ та окупаційної адміністрації[217].

Українське християнське духовенство засудило російську агресію. Митрополит Епіфаній, настоятель Православної церкви України, закликав молитися та боротися проти зла, зауваживши: «Ті, хто розпочав і веде агресивну війну проти України, повинні знати, що за законом Божим та за законами людськими вони — вбивці та злочинці. І за їхній злочин вони дадуть відповідь перед Всевишнім та перед людством, не уникнувши осуду та покарання»[218].

Настоятель Української православної церкви Московського патріархату митрополит Онуфрій засудив вторгнення Росії в Україну, прокоментувавши: «Війна між цими народами — це повторення гріха Каїна, який із заздрощів убив свого рідного брата. Така війна не має виправдання ні у Бога, ні у людей»[219].

Глава Української греко-католицької церкви Святослав у своєму зверненні написав: «Історія минулого століття вчить нас, що всі ті, хто починав світові війни, їх програвали, а ідолопоклонники війни приносили лише знищення і занепад власним державам і народам»[220].

Духовне управління мусульман України засудило військове вторгнення РФ до України, закликало народи до мирного розв'язання цієї проблеми, взаємної підтримки, а особисто Путіна — зупинити війну[221].

Муфтій Духовного управління мусульман України «Умма» Саїд Ісмагілов сказав, що «Ми, мусульмани України, захищаємо нашу землю нестримною люттю і молитвами. Молитвами та зі зброєю в руках» і заявив, що примирення з мусульманами Росії в цьому питанні не буде[222].

Головний рабин України Моше Реувен Азман звернувся до росіян зі словами припинити вірити російській пропаганді та запевнив, що не боїться померти в Україні. Він вказав росіянам на блюзнірське ставлення їхніх солдатів до єврейських святинь і зумисне вбивство цивільних[223].

Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков назвав військовий напад Росії на Україну «спецоперацією», але ухилився від більшості запитань щодо її характеру та цілей у розмові з іноземними журналістами[224]. Пізніше того ж дня він заявив, що Путін готовий провести з керівництвом України перемовини щодо її нейтрального статусу та відмову від розміщення озброєнь[225].

Росія закрила свій повітряний простір для літаків Великої Британії у відповідь на ранішу аналогічну заборону з її боку[226].

26 лютого РИА Новости помилково опублікувало статтю, заздалегідь підготовану до «повернення України», що мало, як здавалося Росії, відбутися цього дня. Статтю, попри її видалення, було збережено у Wayback Machine[227][228].

В РФ місцевим ЗМІ заборонили використовувати слово «війна» у матеріалах, що стосуються війни Росії проти України[229].

3 березня 2022 року Комітет Держдуми Росії з держбудівництва та законодавства схвалив поправку про запровадження відповідальності та штраф до 5 мільйонів рублів або позбавлення волі терміном до 15 років за «публічне поширення завідомо неправдивої інформації про використання Збройних сил Російської Федерації».[230] Після початку бойових дій в Росії протягом тижня було заблоковано кілька ЗМІ.[231]

Були закриті опозиційні канали «Дождь» і «Ехо Москви»[232].

Понад 200 муніципальних депутатів Російської Федерації оприлюднили відкритий лист, в якому засудили збройну агресію Росії проти України. Депутати закликали росіян не брати участь в агресії та не схвалювати її[233].

Депутат Держдуми Росії Михайло Матвєєв проголосував за визнання Донецької та Луганської народних республік, але пізніше засудив вторгнення Росії в Україну[234].

Співвласник «Альфа-Банку», олігарх Михайло Фрідман назвав війну в Україні трагедією і закликав припинити кровопролиття[235]. Олігарх Олег Дерипаска також закликав припинити конфлікт, спровокований нападом президента Володимира Путіна на Україну[236].

Російський чиновник та голова делегації на кліматичній конференції ООН Олег Анісімов на онлайн-засіданні, де брало участь 195 країн, вибачився за вторгнення Росії в Україну[237].

Російські громадські діячі створили Антивоєнний комітет Росії та висловили свою незгоду з чинною владою: «Для людей, які виросли на ідеалах звільнення світу від нацизму, загарбницька війна — найбільш страшне і ганебне явище. Неопір такій війні є пособництвом. А протидія — єдина можлива і гідна лінія поведінки». Документ підписали Михайло Ходорковський, Гарі Каспаров, Сергій Алексашенко, Сергій Гурієв, Юрій Пивоваров, Євген Кисельов, Володимир Кара-Мурза, Дмитро Гудков, Борис Зімін, Євген Чичваркін та Віктор Шендерович[238].

Лідер російської опозиції Олексій Навальний, який перебуває в ув'язненні, закликав до щоденних протестів проти вторгнення Росії в Україну[239].

• Литва та Молдова оголосили в себе надзвичайний стан через повномасштабний напад РФ на Україну[243][244]. Наступного дня після нападу Росії Молдова призупинила залізничне сполучення з Україною[245].
• Посол України в Туреччині закликав цю країну-члена НАТО закрити свій повітряний простір і перекрити протоки біля входу в Чорне море для російських кораблів[244]. 26 лютого Туреччина закрила Чорне море для російських кораблів, унеможлививши їхній прохід крізь протоки Босфор і Дарданелли[246].
• Уряд Великої Британії оголосив про надання візових пільг громадянам України[247].
• Вперше в історії 25 лютого НАТО активувало багатонаціональні сили, що складаються з сухопутних, повітряних, морських сил і сил спеціальних операцій, для захисту Альянсу. Водночас Верховний головнокомандувач Об'єднаних сил НАТО, генерал Тод Волтерс, уточнив, що в Україну війська Альянсу вводитися не будуть[248].

   Країни, що закрили повітряний простір для російських літаків

   Росія

   Україна

   Окуповані території (Крим, «ДНР», «ЛНР»)

• Велика Британія[249], Бельгія[250], Норвегія, Італія[251], Німеччина, країни Балтії, Польща, Чехія, Болгарія, Румунія, Словенія[252], Чорногорія[253] послідовно закрили свій повітряний простір для російських літаків[252]. До вечора 27 лютого Європейський Союз повністю закрив свій повітряний простір для всіх літаків, які зареєстровані в Росії або контролюються Росією. Заборона на польоти торкнулася і приватних літаків[254]. Свій повітряний простір закрила також Канада[255], а потім США та Чорногорія[256].
• Німеччина 27 лютого виділила безпрецедентні додаткові $113 млрд на свою армію[257].
• США 1 березня вислали 12 російських дипломатів при ООН за звинуваченням у шпигунстві[258].

• Польща, Словаччина, Угорщина та США погодилися приймати біженців з України[259].
• Ірландія скасувала візовий режим для України[260].
• Правління Національного банку Польщі прийняло рішення надати Національному банку України 4 млрд злотих (950 млн доларів США)[261].
• Президент Молдови Мая Санду заявила, що її держава готова прийняти десятки тисяч біженців[262].
• Естонія дозволила українцям залишатися в країні після закінчення терміну дії віз[263]. Пізніше вона пообіцяла передати більше протитанкових комплексів[264].
• Президент Азербайджану Ільхам Алієв і президент Туреччини Реджеп Ердоган ввечері 26 лютого запропонували організувати переговори з Росією[265].
• Іспанія, Японія та Італія також засудили вторгнення[266], згодом Японія заявила про можливість повернення до свого складу Курильських островів, втрачених нею після Другої Світової війни.
• Польща, Румунія, Литва, Латвія та Естонія ініціювали консультації НАТО з безпеки згідно зі Статтею 4 (проведення консультацій у випадку загрози для когось із союзників, або коли хтось із союзників вважає, що існує загроза для їхньої територіальної цілісності, політичної незалежності, безпеки). Уряд Естонії оприлюднив заяву прем'єр-міністра Каї Каллас: «Розлога агресія Росії є загрозою для всього світу та для всіх країн НАТО […]. Найефективнішою відповіддю на агресію Росії є єдність»[267][268]. Президент Польщі Анджей Дуда виступив за прискорений шлях вступу України до ЄС[269].
• Meta дозволила українським користувачам блокувати свої сторінки в Фейсбуці після того, як США попередили, що Росія створює списки українців, які підлягають розстрілу або відправленню в табори після вторгнення[270].
• Президент Франції Еммануель Макрон у розмові з президентом Володимиром Зеленським пообіцяв надання економічної, фінансової підтримки, а також оборонного обладнання[271].
• Президент Польщі Анджей Дуда також повідомив, що НАТО та ЄС не залишать Україну без підтримки[271].
• Гана підтримала суверенітет і територіальну цілісність України[272].
• Японія ухвалила рішення надати $100 млн допомоги та схвалила відімкнення Росії від SWIFT[273].
• Сполучені Штати Америки ухвалили рішення про надання майже $54 млн доларів додаткової гуманітарної допомоги[274].
• Президент Естонії Керсті Кальюлайд підтримала Україну[275].
• Європейський суд з прав людини оголосив про призупинення усіх процесів та комунікацій, які вимагали би відповіді або дій з боку українського уряду[276].
• Генасамблея ООН засудила вторгнення Росії і закликала негайно вивести війська з України. За відповідну резолюцію проголосувала 141 країна, 5 були проти і 35 утрималися[277].
• Експрезидентка Литви Даля Грибаускайте закликала НАТО вступити у війну за Україну[278].
• Російський олігарх Роман Абрамович виставив на продаж англійський футбольний клуб «Челсі» та заявив, що гроші, отримані від продажу, підуть до благодійного фонду «допомоги всім жертвам війни в Україні»[279].
• Рада ООН з прав людини створила комісію з розслідування військових злочинів проти українців[280].
• Європейський інвестиційний банк схвалив негайну фінансову підтримку Україні на 668 млн євро[281].

• Польща 25 лютого доставила в Україну колону боєприпасів[282].
• Чехія 26 лютого надала кулемети, автомати, снайперські гвинтівки, пістолети та набої вартістю 250 млн грн.[283]
• Нідерланди 26 лютого погодилися надати Україні зенітні ракети для захисту від повітряних атак[284].
• 26 лютого Німеччина погодилась відправити 400 протитанкових гранатометів із Нідерландів в Україну[285], які доставили 2 березня[286]. Канцлер Німеччини Олаф Шольц повідомив, що Німеччина поставить Україні 1000 одиниць протитанкової зброї та 500 ракет Stinger[287]. Посол Німеччини Анка Фельдгузен повідомила про відпралення 35 тис. шоломів[288]. Пізніше Німеччина повідомила про намір поставити Україні 2700 зенітних ракет «Стріла»[289].
• Прем'єр-міністр Австралії Скотт Моррісон 27 лютого анонсував надання Україні летальної зброї[290].
• Високий представник Євросоюзу з питань зовнішньої політики та політики безпеки Жозеп Боррель 27 лютого анонсував постачання Європейським Союзом Україні летальних засобів[291].
• Фінляндія заявила 27 лютого, що надсилає Україні 2000 бронежилетів, 2000 композитних шоломів, 100 носилок, а також обладнання для двох станцій швидкої медичної допомоги[292].

Британська Палата лордів обговорює ситуацію в Україні

• ООН (Болгарія, Словаччина та Польща) 1 березня виділили Україні 70 літаків МіГ-29 та Су-25[293], які базуватимуться в Польщі[294].
• Міністр оборони Іспанії Маргарита Роблес оголосила 4 березня про доставку 1370 протитанкових засобів та 700 тис. набоїв для штурмових гвинтівок і кулеметів[295].

• Прем'єр-міністр Австралії Скотт Моррісон оголосив про заборону поїздок і про фінансові санкції для вісьмох членів Ради національної безпеки РФ[296].
• Європейський Союз запланував заморозити активи президента Росії Володимира Путіна і міністра закордонних справ Сергія Лаврова[297] та запровадив санкції того ж дня, 25 лютого[298].
• Президент США Джо Байден відгукнувся, що «США і партнери відреагують спільно і рішуче. Світ притягне Росію до відповідальності»[271]. Наприкінці 24 лютого він проголосив: «Путін — агресор. Путін обрав цю війну. І тепер він і його країна зазнають наслідків». Джо Байден запевнив про запровадження додаткових санкцій проти Росії, і «Це призведе до серйозних витрат для російської економіки як негайно, так і з часом»[299]. Речник Держдепартаменту США Нед Прайс повідомив у інтерв'ю, що Зеленський «багато в чому представляє — навіть уособлює — демократичні прагнення та амбіції України — українського народу», а тому є ціллю № 1 для російської агресії[300]. Сполучені Штати повідомили також, що розглядають можливість накладення санкцій на Центральний банк РФ[301] і 3 березня слідом за ЄС заморозили активи російських мільярдерів та наближених до кремлівської влади людей[302]. Хоча прохання України про закриття її неба для російських літаків було відхилено 4 березня, США, за словами речника Державного департаменту Неда Прайса, готові посилювати санкції проти Росії[303].
• 25 лютого Рада Європи припинила членство Росії в усіх своїх органах за порушення її статуту, а саме статті 3 (про повагу до верховенства права та фундаментальних свобод)[304]. Також було припинено спрощену видачу віз громадянам Росії[305].
• Верховний представник ЄС із питань зовнішньої політики Жозеп Боррель повідомив, що Росія зіткнулася з «безпрецедентною ізоляцією» у зв'язку з її нападом на Україну, і зазнає «найжорсткіших санкцій», які коли-небудь запроваджував ЄС[201].
• Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш закликав Росію зупинити агресію проти України, а посли Франції та США заявили, що 25 лютого 2022 року нададуть резолюцію до Радбезу ООН[306][307].
• Швейцарія, котра досі займала нейтралітет, 28 лютого запровадила проти Росії повний пакет санкцій Європейського Союзу[308].

• Хакери угрупування «Anonymous» оголосили «кібервійну» Росії 25 лютого. Вони атакували вебсайти Кремля, Міністерства оборони Російської Федерації та новинного ресурсу «RT»[309]. 26 лютого, близько 15 години, вони атакували сайти Кремля, сайт президента РФ, уряду, Держдуми, Ради Федерації, «Госуслуг», «Роскомнадзора», вивівши їх із ладу, та, ймовірно, зламали російські телеканали, транслюючи там українську музику. Пізніше угрупування Anonymous заявило про злам бази даних сайту Міністерства оборони Російської Федерації[310].
• Футбольний клуб «Манчестер Юнайтед» відкликав спонсорські права російського «Аерофлоту»[311].
• Європейська спілка радіомовлення і телебачення заборонила російським виконавцям брати учать у Євробаченні-2022[312]. У відповідь російські ВДТРК, Перший канал і Радіо дім «Останкіно» оголосили про вихід із Європейського мовного союзу[313]. Організатори Євробачення заявили, що повторне включення Росії може «зашкодити репутації конкурсу».[314][315]
• Meta запровадила обмеження що до російських ЗМІ, представлених у Facebook. З російського боку Роскомнадзор частково обмежив доступ до Facebook[316].
• Массачусетський технологічний інститут (MIT) оголосив про припинення співпраці зі Сколківським інститутом науки та технологій[317].
• Європейська комісія оголосила про рішення призупинити співпрацю з російськими організаціями у галузі досліджень, науки та інновацій[318].
• Європейський футбольний орган УЄФА вирішив перенести фінал Ліги чемпіонів із Санкт-Петербурга до Сен-Дені (Франція) після засідання виконавчого комітету цього органу. Збірні Польщі, Чехії та Швеції з футболу відмовилися від будь-яких матчів із Росією[319]. Формула-1 скасувала Гран-прі Росії на цей рік через кризу, а чемпіони світу Себастьян Феттель і Макс Ферстаппен назвали «неправильним» змагання в країні[320][321].Міжнародний олімпійський комітет закликав міжнародні спортивні федерації перенести або скасувати будь-які спортивні заходи, заплановані в Росії чи Білорусі[322][323].
• Міжнародний олімпійський комітет відкликав олімпійські ордени Володимира Путіна та його соратників. Російських та білоруських спортсменів комітет рекомендував не запрошувати на міжнародні змагання[324].
• Корпорація Alphabet (власниця Google) заборонила російському державному медіа RT та іншим каналам отримувати гроші за показ реклами на сайтах Alphabet, в застосунках та відео, розміщених на YouTube[325].
• Visa та Mastercard 1 березня заблокували кілька російських фінансових установ у своїй мережі[326].
• Каннський кінофестиваль заборонив Росії брати участь у ньому 2022 року[327].
• Apple, ExxonMobil, Ford, Boeing, Airbus[328], Nike[329], Dell[330], Microsoft[331] згорнули чи призупинили свої операції в Росії.

• Європейський Союз 27 лютого анонсував запровадження нових санкцій проти поточного режиму Білорусі на чолі з Олександром Лукашенком, якого Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн назвала «ще одним агресором у цій війні»[332].
• 2 березня Європейський Союз запровадив санкції проти 22 білоруських воєначальників[333].

• Митне агентство Китаю схвалило імпорт пшениці з усіх регіонів Росії, що може допомогти зменшити вплив можливих санкцій Заходу, введених через атаку Москви на Україну[244].
• Президент Венесуели Ніколас Мадуро висловив повну підтримку діям Володимира Путіна на території України[334].
• Президент Чечні Рамзан Кадиров заявив, що зібрав понад 12 тисяч силовиків і 70 тисяч добровольців, які готові «виїхати на будь-яку спецоперацію»[335].

Бранденбурзькі ворота засвітилися кольорами українського прапора під час акції солідарності в Берліні, Німеччина, 24 лютого 2022 року.

Філармонія Мечислава Карловича у Щецині під час акції солідарності з Україною, 24 лютого 2022 р.

За даними ОВД-Інфо, 24 лютого поліція затримала понад 1800 росіян у 51 місті Росії за протести проти вторгнення.[336][337][338][339] Міністерство внутрішніх справ Росії виправдовувало ці арешти «обмеженнями щодо коронавірусу, у тому числі на публічні заходи», які продовжують діяти[340]. Російський лауреат Нобелівської премії миру Дмитро Муратов оголосив, що «Новая газета» випустить свій наступний номер українською та російською мовами. Муратов, журналіст Михайло Зигар, режисер Володимир Мірзоєв та інші підписали документ про те, що Україна не становить загрози для Росії та закликали громадян Росії засудити війну[341]. Олена Черненко, журналіст «Коммерсанта», розповсюдила критичний відкритий лист, підписаний 170 журналістами та науковцями[234]. Проукраїнські протести відбулися у кількох посольствах України та Росії за кордоном, зокрема у Вірменії, Австралії, Азербайджані, Болгарії, Бельгії, Канаді, Естонії, Грузії, Німеччині, Угорщині, Ісландії, Ірландії, Італії, Японії, Казахстану, Молдові, Нідерландах, Норвегії, Португалії, Румунії, Словаччині, Іспанії, Швеції, Тайвані, Туреччині, Великобританії та США. У Чехії близько трьох тисяч людей протестували на Вацлавській площі в Празі.

Рух бойкоту проти російської та білоруської продукції поширився в деяких країнах, особливо в країнах Балтії. В Естонії багато мереж супермаркетів прибрали з полиць російські продукти та напої[342]. У Латвії більшість супермаркетів вилучили російські та білоруські продукти, як-от харчові продукти, напої, журнали та газети, а Coop, Rimi, Maxima та Barbora були найвідомішими мережами супермаркетів, які приєдналися до бойкоту[343]. У Канаді комітетам із контролю за алкогольними напоями кількох провінцій, включаючи Раду контролю за алкогольними напоями Онтаріо[344], Société des alcools du Québec[345], Newfoundland and Labrador Liquor Corporation,[346] Manitoba Liquor & Lotteries Corporation[347] і Nova Scotia Liquor Corporation,[348] було наказано вилучити російську алкогольну продукцію з роздрібних магазинів. Уряд Британської Колумбії припинив імпорт російської алкогольної продукції[349]. У Сполучених Штатах багато барів і алкогольних магазинів також прибрали з полиць російську горілку[350].

• Посол Китаю в ООН Чжан Цзюнь сказав, що всім сторонам потрібно «зберігати холодну голову й раціональність», і що «особливо важливо наразі уникнути підігрівання напруженості»[351]. Позиція Китаю полягала в засудженні як розвитку війни, так і запровадження односторонніх санкцій проти Росії[352]. Помічниця міністра закордонних справ КНР Хуа Чуньїн висловилася за те, щоб не називати події в Україну «у типовому західному стилі» вторгненням[353].
• Колишній президент США Дональд Трамп спершу похвалив Путіна за «рішучість» і оцінив його дії як «миротворчі». Разом із тим пізніше він закликав молитися за український народ[354].
• Прем'єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон описав російське вторгнення як «катастрофу для нашого континенту» й анонсував, що обговорить ситуацію з лідерами країн «Великої сімки»[355].
• Міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок відгукнулася, що «російський уряд порушує найелементарніші правила міжнародного порядку на очах світу» та заявила, що німецькі дипломати, які залишилися в Києві, покинуть столицю[244]. Федеральний канцлер Німеччини Олаф Шольц назвав напад Росії «чорним днем для Європи» і закликав Путіна зупинитися негайно[271].
• Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг назвав «безвідповідальним» заклик президента Росії Володимира Путіна підвищити рівень бойової готовності його ядерних сил. Бен Годжес, колишній командувач армії США в Європі, відгукнувся: «Ніхто не повинен дивуватися, що він [Путін] зробить це [такий заклик]»[145].
• Папа Римський Франциск відвідав російське посольство та провів телефонну розмову з Володимиром Зеленським. Папа висловив «глибокий біль» за страждання країни[356].
• Голова Ради муфтіїв Росії, муфтій шейх Равіль Гайнутдін, закликав мусульман Росії та всіх інших єднатися навколо молитви за мир, відновлення дружніх стосунків і відвернення повномасштабної війни[357].
• Верховний муфтій Росії Талгат Таджуддін схвалив рішення Путіна ввести війська в Україну, подякував Путіну за визнання ЛНР і ДНР від імені «мільйонів російських мусульман»[358].
• Радикальний ісламістський рух Талібан закликав вирішити конфлікт мирним шляхом[359].
• Понад 150 нобелівських лавреатів підписали листа на підтримку України, де порівняли Росію з гітлерівською Німеччиною та засудили її дії[360].

• Очільниця білоруської опозиції Світлана Тихановська проголосила, що представлятиме Білорусь замість Лукашенка, котрий, за її оцінкою, більше не є гарантом незалежності та територіальної цілісності Білорусі[361].
• Премʼєр-міністр Грузії Іраклій Гарібашвілі заявив, що Грузія не планує вводити фінансові й економічні санкції західних країн проти Росії, пославшись на те, що це більше нашкодить його країні та населенню[362].
• Казахстан відмовився допомагати Путіну у війні проти України[363].
• Президент Туреччини Реджеп Ердоган запевнив, що Україна та Росія є ключовими торговими партнерами, тож конфлікт між двома країнами може завдати шкоди економіці Туреччини. Він засудив вторгнення Росії в Україну як «важкий удар по регіональному миру та стабільності»[364], а також розкритикував НАТО за відсутність конкретних дій у вирішенні конфлікту (станом на 25 лютого)[365].
• Президент Сербії Александар Вучич пообіцяв офіційно засудити визнання Росією незалежності ЛНР і ДНР, якщо президент України так само публічно засудить бомбардування Югославії НАТО в 1999 році. Щодо поточної ситуації, він висловив військовий нейтралітет і підтримку суверенітету України[366].
• Протести проти російської агресії відбулися в Лондоні (Велика Британія), Мюнхені (Німеччина), Дубліні (Ірландія), Таллінні (Естонія), Парижі (Франція), Гаазі (Нідерланди), Токіо (Японія), Римі (Італія), Осло (Норвегія), Мадриді (Іспанія), Відні (Австрія), Стамбулі (Туреччина), Варшаві (Польща) та інших містах. Низка акцій відбулася також біля російських дипломатичних установ[367]. Протести проти війни пройшли також у Росії[368], де були розігнані. Російська влада попередила громадян, що участь в антивоєнних протестах може призвести до кримінального переслідування та кримінальної відповідальності[369].
• Американський мільярдер Ілон Маск вночі з 26 на 27 лютого розгорнув супутниковий інтернет Starlink над Україною та анонсував, що термінали для доступу до нього вже відправлено. Свій жест він пояснив протидією Росії на випадок, якщо вона блокуватиме доступ до інтернету в Україні[370].

Загалом підтверджено знищення понад 50 російських солдатів[377][378].

Поблизу Щастя знищено два танки та декілька вантажівок[379]. Під Харковом знищено 4 танки[380].

Загалом збито 7 російських літаків[381]. Біля аеропорту Гостомеля збито 3 вертольоти[382][383]. Над Межигір'ям збито гелікоптер Ка-52[384]. Ще один вертоліт збито у Вишгороді[385].

Два російські танки та один БТР у бою під Старобільськом[386]. 5 БТР на білоруському кордоні біля Виступовичів[387]. Біля Пищевика з ПТРК NLAW знищено 3 танки ворога[388]. Під Глуховом ліквідовано 15 Т-72 з ПТРК «Javelin»[389]. Танк-тральник у місті Сновськ[390]. У боях за Щастя знищено два ворожих танки та захоплено один танк і одну ЗУ-23-2[69]

Понад взвод росіян у бою в Гостомельському аеропорту[391].

Загалом за перший день повномасштабного вторгнення втрати окупанта були такі: близько 800 вбитих, знищено 500 одиниць техніки, 2 батальйони покинули техніку та пішим порядком покидають позиції[392][393].

До 15-ї години Росія втратила понад 1000 військових убитими. Сухопутні війська ЗСУ прокоментували, що «Такої кількості втрат військовослужбовців за такий короткий час бойових дій Росія не зазнавала протягом усього часу свого існування ще в жодному збройному конфлікті, який вона розпочинала. Російські матері відправляють своїх синів на вірну смерть, бо Збройні сили України стійко тримають оборону і будуть боронити свою землю від окупанта»[16].

За уточненими даними станом на 15:00 від початку вторгнення: 2800 осіб, до 80 танків, 516 броньованих машин, 10 літаків, 7 гелікоптерів[394].

Близько 00:30 українські військові збили важкий військово-транспортний літак Іл-76МД із російським десантом поблизу військового аеродрому в м. Василькові Київської області[395][396].

О 03:00 українські військові збили важкий військово-транспортний літак Іл-76МД з російським десантом у повітряному просторі над м. Білою Церквою Київської області[397][398].

О 18:27 Збройні сили України проінформували про знищення російського винищувача Су-30 СМ над Чорним морем[399].

Ввечері українськими силами було взято в полон російського капітана поліції з Новокузнецька, що проник до України з Білорусі[400].

Було вбито генерала (за іншими даними — полковника) Магомеда Тушаєва, командира 141-го моторизованого полку нацгвардії Чечні[401].

Служба безпеки України повідомила, що заблокувала 7 тис. ботів із Російської Федерації, які поширювали неправдиву інформацію про бойові дії. Основними майданчиками для поширення дезінформації, за її словами, були Telegram, WhatsApp і Viber[402].

Вночі на сайті інформаційного агентства Росії ТАРС з'явилися дані про загальні втрати Росії у війні: 14 літаків, 5 вертольотів, 102 танки, 536 бронемашин, 15 артилерійських установок, 1 зенітно-ракетний комплекс «Бук», понад 3500 солдатів. Ці дані збігалися з тими, які надавала українська влада. Невдовзі ця інформація була видалена з сайту[403].

Увечері Міністерство оборони РФ визнало жертви та поранених «в ході спецоперації Росії в Донбасі», не назвавши конкретних цифр[404].

За повідомлення міністра оборони України Олексія Резнікова, за весь час бойових дій втрати російської армії складають понад 5300 осіб убитими та пораненими[405].

За повідомлення Генерального штабу ЗС України сумарні орієнтовні втрати противника з 24.02 по 01.03.2022, станом на 06:00, склали: особового складу — 5710 осіб, полонених — 200. Знищено та пошкоджено: літаків — 29 од., гелікоптерів — 29 од., танків — 198, ББМ — 846, артилерійських систем — 77, засобів ППО — 7, РСЗВ — 24, цистерн із ПММ — 60, БПЛА оперативно-тактичного рівня — 3, катери — 2 одиниці, автомобільної техніки — 305[406].

Ліквідований заступник командуючого 41-ї загальновійськової армії РФ генерал-майор Андрій Суховецький[407]

Згідно з Генштабом ЗСУ, окупанти втратили на цей час близько 9 тис. військових, а також: танків — 217; бойових броньованих машин — 900 од; артилерійських систем — 90; РСЗВ — 42; засоби ППО — 11; літаків — 30 (інформація уточнюється); гелікоптерів — 31 (інформація уточнюється); автомобільної техніки — 374; легкі швидкісні катери — 2; цистерн з ПММ — 60; БПЛА оперативно-тактичного рівня — 3[408].

Загальні бойові втрати противника, за даними Генштабу ЗСУ, з 24 лютого по 4 березня орієнтовно становили: особового складу — близько 9166 осіб, танків ‒ 251 од., бойових броньованих машин — 939, артилерійських систем — 105, РСЗВ — 50, засобів ППО — 18, літаків — 33 (уточнюється), вертольотів — 37 од. (інформація уточнюється); автомобільної техніки — 404, легких швидкісних катерів — 2 од., цистерн з ПММ — 60, БПЛА оперативно-тактичного рівня — 3[409].

Міністр оборони України Олексій Резніков заявив, що трофейної техніки, захопленої у російських військ, уже більше, ніж надійшло Україні з вітчизняного оборонно-промислового комплексу за попередні 8 років[410].

На ранок 24 лютого було підтверджено смерть понад 40 українських солдатів і 18 цивільних[377]. За оцінками Міністерства охорони здоров'я України, загинуло 57 українців і 169 поранено[411].

Спершу ГШ ЗСУ повідомляв, що при обороні острова Зміїний полягло 13 прикордонників[412]., але згодом стало відомо, що принаймні частину військових було захоплено в полон

Згідно повідомлення Президента Зеленського, упродовж 24 лютого українська армія у боях із російською армією, що здійснила нову масштабну атаку на Україну, втратила 137 військовослужбовців, з них — 10 офіцерів[413].

Парламентський заступник державного секретаря зі збройних сил Джеймс Гіпі доповів про загибель із початку вторгнення 194 українських військоволсужбовців, а також 57 цивільних[414].

Міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко повідомив про загибель від початку російського вторгнення 198 людей, серед них 3 дітей[415].

Росіянами захоплено та утримується українське цивільне рятувальне судно «Сапфір», що виконувало гуманітарну місію в районі острова Зміїний[416].

На ділянці траси Ізюм-Харків російські військові обстріляли автобус із цивільними, 5 людей загинули і 6 поранені[417].

Російські сили захопили танкер «Афіна» та суховантаж «Принцеса Ніколь» у територіальних водах Румунії[142]. У результаті повітряної атаки російських військ на аеропорт Гостомель під Києвом частково згорів один із найбільших та найпотужніших літаків у світі українського виробництва — АН-225 «Мрія»[418].

За даними МВС України станом на вечір загинуло понад 350 українців, серед них за різними даними від 14 до 16 дітей. Водночас понад 1670 українців були поранені[419].

Російська сторона в особі прессекретаря Міністерства оборони РФ генерал-майора Ігоря Конашенкова заявила, що ніби-то Збройні сили Росії за весь час знищили майже 1000 об'єктів військової інфраструктури України «в рамках спеціальної операції на Донбасі». Зокрема 38 літаків, 7 вертольотів, 11 безпілотних літальних апаратів і 2 тактичні ракети «Точка-У»[404].

За інформацією газети «День», «Скільки-небудь достовірних даних про українські втрати немає, але можна припустити, що вони в кілька разів менші за російські втрати, як у людях, так і в техніці»[420].

Унаслідок удару крилатою ракетою по центру Харкова щонайменше 10 людей загинули, понад 20 травмовані[421].

5 людей загинули внаслідок обстрілу Київської телевежі[422].

Згідно з повідомленням Держслужби з надзвичайних ситуацій, за минулі 7 днів війни загинули понад 2 тис. цивільних українців. Росія знищила сотні об'єктів транспортної інфраструктури, житлових будинків, лікарень та дитячих садків[423]. За даними Офісу уповноваженого з прав людини, з початку вторгнення Росії в Україні загинула 21 дитина та постраждали ще 55 дітей. [424]. Військові втратили один літак МіГ-29[425].

Станом на 1 березня 2022 року, за даними ООН, понад 500 тис. громадян України та інших мешканців країни стали біженцями до Польщі, Румунії, Словаччини, Угорщини та Молдови[434]. Водночас 80 тис. громадян повернулися в Україну з-за кордону[435], зокрема понад 66 тис. чоловіків[436]. За вісім днів війни «Укрзалізниця» евакуювала понад 1 млн громадян з гарячих точок[437].

На сході України близько 40 тис. людей залишилися без світла та їжі, їхня евакуація ускладнена російськими військовими[438]. Через західний кордон в Україну з 25 лютого по 3 березня прибуло понад 800 автомобілів і 19 вагонів гуманітарної допомоги. Польща спростила проїзд для українських перевізників гуманітарної допомоги. Митниця пропускає в Україну гуманітарну допомогу за спрощеною процедурою[439].

Росія та її президент Володимир Путін дедалі більше ізолюються іншими країнами. Довгострокові союзники різко обернулися проти Путіна після вторгнення Росії в Україну, а західні країни стали надавати Україні різні види допомоги, зокрема і постачати зброю. Надії Путіна на швидку перемогу не виправдалися перед обличчям запеклого опору українських солдатів і добровольців. Президент України Володимир Зеленський відкинув його ультиматум із вимогою капітуляції Києва. Головний потенційний союзник Росії, Китай, відмовився від прямої підтримки, зайнявши нейтралітет[440].

Українські торгівельні мережі прозвітували 24 лютого, що продуктів є вдосталь, уже наявних складських запасів вистачить на 15—20 днів. Деякі супермаркети в Києві закрили, щоб забезпечити безпеку працівників та покупців. Радник голови Офісу президента Михайло Подоляк застеріг, що можливий спекулятивний попит[441]. «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (ДПЗКУ) запустила млини для забезпечення борошном населення та військових підрозділів в умовах воєнного стану[442]. Планується використати законсервовані млини, щоб переробити 7 тис. тонн пшеничного борошна та 450 тонн житнього борошна[443].

На спеціальний рахунок Нацбанку для допомоги ЗСУ надійшло 7,8 млрд гривень пожертв[444]. Гроші надходили від бізнесу, громадян України та країн ЄС, США, Канади, Британії тощо[445]. За 25 та 26 лютого, українські громадяни, що мають рахунок у ПриватБанку, надіслали на потреби Збройних сил понад 1 млрд гривень[446]. За тиждень війни громадяни пожертвували вже 6 млрд гривень[447].

За постановою Нацбанку було заборонено видавати готівку з рахунків клієнтів в іноземній валюті, проте цю валюту й надалі можна продати та видавати готівкою у гривнях[448].

З 1 березня уряд України почав продавати облігації для оплати своїх збройних сил. Міністерство фінансів України повідомило, що кожна річна облігація матиме номінальну вартість 1000 гривень (33,27 долара США), а відсоткова ставка, запропонована інвесторам, «визначиться на аукціоні»[449]. За день продали облігацій на 8,1 млрд грн[450].

НБУ з 1 березня заборонив роботу емітованих у РФ та Білорусі карток[451].

Гроші, що надавалися вакцинованим від COVID-19 за програмою «єПідтримка» (1 тис. гривень на людину) з 2 березня дозволили витрачати на будь-які продукти чи товари. Раніше ці гроші можна було використовувати лише на певні витрати (книжки, спортзали, квитки в кіно, театр, музеї тощо)[452]. 3 березня Володимир Зеленський повідомив, що українці, які втратили можливість працювати через війну, отримають грошову допомогу в 6,5 тис. гривень[453].

Верховна Рада 3 березня ухвалила низку законів, якими дозволила націоналізувати все російське майно в Україні й посилила відповідальність за мародерство, диверсії та держзраду — за них загрожує 15 років тюрми або довічне ув'язнення з конфіскацією майна[454].

Фондові індекси по світу різко впали[455], а ціни на нафту зросли майже на 6 доларів за барель (на 7 %) після того, як президент Володимир Путін почав військові дії Росії в Україні. Еталонна марка нафти Brent вперше з 2014 року піднялася у ціні до $100 за барель[456]. 25 лютого Китай призупинив закупки російської морської нафти[457].

Також обвалився курс криптовалют. Згідно з даними Coinmarketcap, за останню добу ринок криптовалют загалом утратив понад $160 мільярдів[458].

Ціни на нафту 1 березня піднялися максимумів з 2014 року. Американська нафта подорожчала на 10 % до внутрішньоденного максимуму в $105,14 за барель. Еталонна нафта Brent піднялася приблизно на 8 % до $105,40 за барель[459].

На Україну та Росію разом припадає близько 14 % світового виробництва пшениці, і вони забезпечують 29 % усього її експорту. Війна та санкції проти Росії зумовили підвищення цін на пшеницю[460].

Роскосмос у відповідь на санкції проти Росії відмовився запускати космічні супутники для мережі OneWeb[461].

Ціни акцій в Азії впали після пожежі на Запорізькій атомній електростанції. Японський еталонний індекс Nikkei впав на 2,5 %, а Hang Seng в Гонконзі на 2,6 %. Ціни на нафту зросли на азійських ранкових торгах: нафта Brent перевищила $112 за барель[462].

Ескалація Росією війни в Україні спричинила безпрецедентні економічні санкції проти неї[463].

Російський рубль упав до історичних мінімумів, Центральний банк Росії розпочав валютні інтервенції (значний разовий продаж або закупівля великих партій іноземної валюти). Курс долара та євро до рубля вранці у 24 лютого виріс майже на 10 % і досяг історичних максимумів. Акції найбільших російських компаній упали на відкритті торгів Московської біржі, котра призупинила діяльність з 8 до 10 години. Керівник операцій на валютному та грошовому ринку російського Металінвестбанку Сергій Романчук прокоментував, що «Росіянам треба приготуватися до того, що ми відкинуті в минуле на багато років з погляду інфраструктури ринку і взагалі»[464]. Путін попередив керівників бізнесу країни, що очікується «обмеження» російської економіки, але заявив, що Росія вжила «необхідних заходів»[465].

Російські мільярдери після запровадження санкцій втратили понад $90 млрд[466]. Ціни на електроніку в Росії різко зросли через накладені на державу санкції[467].

Канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив, що Німеччина, як ключовий торговий партнер Росії, виступає проти відімкнення Росії від банківської системи SWIFT, але припустив, що такий крок можливий. Таку ж думку підтримав Джо Байден, сказавши, що відімкнення можливе, «Але зараз це не та позиція, яку хоче зайняти решта Європи»[468]. 25 лютого міністр фінансів Крістіан Лінднер висловився, що Німеччина готова відключити Росію від SWIFT, але спочатку має прорахувати наслідки для своєї економіки[469]. 26 лютого Угорщина, Німеччина та Кіпр повідомили, що не перешкоджатимуть негайному запровадженню санкції. Почалася технічна підготовка до ухвалення рішення про те, щоб відключити Росію від SWIFT[470]. Частину російських банків згодом було відключено[463].

Російський голова Криму Сергій Аксьонов заявив, що Крим готується приймати воду Північнокримським каналом із Дніпра, проте 24 лютого вона так і не надходила[471]. 26 лютого російські сили опублікували відео з нібито підривом дамби, що блокує надходження води. Пізніше з'явилася інформація, що це фейк, оскільки справжня дамба виглядає інакше[472].

Сервіси Apple Pay та Google Pay 26 лютого припинили роботу в Росії[473].

Внаслідок запровадження санкцій проти Росії, 28 лютого вона більш ніж удвічі підвищила ключову процентну ставку, рубль впав на 30 % відносно долара США. Центральний банк Росії заявив, що підвищив ставку з 9,5 % до 20 %, аби пом'якшити вплив падіння курсу рубля на ціни[474]. Центральний банк Росії спочатку відклав відкриття Московської біржі на три години, а потім заявив, що вона буде закрита весь день[475]. 2 березня депозитарні розписки «Сбербанка» в Лондоні впали більш, ніж на 90 % до 1,7 цента[476].

Падіння курсу рубля продовжувалося, курс російської валюти перевищив 100 рублів за 1 долар[477].

За висновком Bloomberg 1 березня 2022 року, «російські ринки починають виглядати непридатними для інвестицій»[478]. До 4 березня міжнародні санкції скоротили доступні валютні резерви Росії майже вдвічі, включно з депозитами в іноземній валюті та цінними паперами, що поставило Росію на межу дефолту[479][480].