Воробйов Павло Федотович

Народився у родині робітника. Трудову діяльність розпочав у 1922 році, працюючи за наймом у кустарів міста Краснодара. З 1924 по 1928 рік навчався і працював у другій Краснодарській професійно-технічній школі.

У 1928—1930 роках — столяр і модельник Краснодарського машинобудівного заводу імені Сталіна. Працюючи на заводі, одночасно навчався на вечірньому відділенні Кубанського індустріального технікуму.

У 1930—1935 роках — студент Харківського інженерно-економічного інституту, здобув спеціальність інженера-економіста.

Член ВКП(б) з 1931 року.

У 1935—1939 роках — старший інженер-економіст, начальник планово-виробничого відділу, секретар первинної партійної організації Ворошиловградського паровозобудівного заводу імені Жовтневої революції.

У 1939 — вересні 1942 року — завідувач промислового відділу Ворошиловградського обласного комітету КП(б)У.

Під час німецько-радянської війни, з 1942 по 1943 рік, перебував у розпорядженні Українського штабу партизанського руху.

У 1943 — серпні 1946 року — заступник секретаря Ворошиловградського обласного комітету КП(б)У по легкій і місцевій промисловості; заступник голови виконавчого комітету Ворошиловградської обласної ради депутатів трудящих.

У серпні 1946 — січні 1948 (фактично до 1 серпня 1947) року — голова виконавчого комітету Ворошиловградської міської ради депутатів трудящих Ворошиловградської області.

• орден Вітчизняної війни ІІ ст. (6.04.1985)
• медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
• медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
• медалі

• газета «Прапор перемоги» (Ворошиловград) — 11 січня 1947 року.