Вотум

Вотум — думка чи рішення, прийняті або виражені в іншій формі більшістю голосів виборців чи представницьким органом[1].

У парламентській практиці ряду держав в такому порядку виражається схвалення або несхвалення діяльності уряду або міністра (вотум недовіри). При отриманні вотуму недовіри уряд або міністр іде у відставку.

Види

  • Вотум довіри - у державах з парламентарною формою правління виражене здебільшого нижньою палатою схвалення політичної лінії, певної акції чи законопроекту уряду чи окремого міністра;
  • Вотум виборчий - результати виборчої кампанії по виборах парламенту, президента, муніципалітетів тощо;
  • Вотум непрямий (евентуальний) - порядок визначення результатів голосування при пропорційній системі виборів, за яким голоси, віддані певному кандидатові, що перевищують виборчу квоту, зараховуються іншому з того ж партійного списку;
  • Вотум множинний (плюральний) - у деяких країнах порядок, відповідно до якого певні категорії виборців мають на виборах два чи більше голосів;
  • Вотум недовіри - у державах із парламентарною формою правління виражене здебільшого нижньою палатою несхвалення політичної лінії, певної акції чи законопроекту уряду або окремого міністра, що призводить чи до відставки цього уряду і формування нового (урядова криза), чи до розпуску парламенту (нижньої палати) і проведення дострокових парламентських виборів;
  • Вотум обов'язковий - у деяких країнах юридичний обов'язок усіх дієздатних громадян брати участь у голосуванні на виборах державних органів влади під загрозою накладення штрафу.

Див. також

Примітки

  1. ВОТУМ //Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — ISBN 966-749-200-1.

Джерела

  • Політологічний енциклопедичний словник / уклад.: Л. М. Герасіна, В. Л. Погрібна, І. О. Поліщук та ін. За ред. М. П. Требіна. — Х . :Право, 2015
  • https://ips.ligazakon.net/document/TS000153

Література

  • Г. Зеленько . Вотум // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.121 ISBN 978-966-611-818-2.


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.