Воєйков Олександр Федорович

Олекса́ндр Фе́дорович Воє́йков (30 серпня [10 вересня] 1778 або 1779, Москва 16 [28] червня 1839, Санкт-Петербург) — російський поет, перекладач, літературний критик, видавець, журналіст. Член Російської академії (1819).

Воєйков Олександр Федорович
Александр Фёдорович Воейков
Народився 10 вересня 1779(1779-09-10)
Москва
Помер 28 червня 1839(1839-06-28) (59 років)
Санкт-Петербург
Поховання Q4373141?
Громадянство Російська імперія
Діяльність поет, перекладач, критик, видавець, журналіст
Alma mater Московський університет благодійний пансіонd[1]
Знання мов російська
Заклад Цісарський університет у Дерптіd
Рід House of Voyeykovd
У шлюбі з Aleksandra Andreevna Voeikovad
Діти Maria Alexandrovna Brevern-de la Gardied

Біографія

Походить зі старовинного дворянського роду. Навчався у Московському університетському благородному пансіоні (17911795[2]), де зблизився з В. А. Жуковським і А. І. Тургенєвим. У 17891801 роках був на військовій службі. Жив у Москві. Під час франко-російської війни 1812 року вступив в ополчення. В 1814 році оженився на Олександрі Андріївні Протасовій (1795—1829). З допомогою Жуковського отримав місце ординарного професора російської словесності у Дерптському університеті (1814). У 1818 році отримав ступінь доктора філософії honoris causa Дерптського університету. В 1820 році переїдав у Санкт-Петербург. Служив інспектором класів, далі викладачем в Артилерійському училищі (до 1825).

Згідно зі свідченнями І. Г. Бурцева, О. Ф. Воєйков був членом декабристської організації «Союз благоденствия», але хід справі дано не було.

З 1822 по 1826 рік жив у прибутковому будинку  Меншикова за адресою Невський проспект, 64. Квартиру Воєйкова відвідували Є. А. Баратинський, П. А. Вяземський, М. І. Гнедич, І. А. Крилов, О. І. Тургенєв, М. М. Язиков.

Літературна діяльність

Дебютував у друці віршем «Сатира к Сперанскому. Об истинном благородстве» 1806 в журналі «Вестник Европы», де активно друкувався у 1800—1810-х роках[3]. Відомим був завдяки своєму постійно продовжуваному віршованому памфлету «Дом сумасшедших», де зображено візит автора у божевільню, де сидять поети, письменники і політичні журналісти, яким він дає влучні і часто дуже злі характеристики, але кінець кінцем сам потрапляє туди і прокидається. Перша редакція була створена в 1814 році, Воєйков до кінця життя постійно дописував сатиру, додаючи строфи з новими «пацієнтами». «Дом сумасшедших» уперше було опубліковано в 1857 (перша редакція).

У 1816 році був прийнятий у літературне товариство «Арзамас». Створив пародійний «Парнаський Адрес-календар», який відображав уявлення арзамасців про літературну ієрархію. Переклав «Історію царювання Людовіка XIV і Людовіка XV» Вольтера (Москва, 1809), «Сади, або Мистецтво прикрашати сільські види» Жака Деліля (Санкт-Петербург, 1816), «Еклоги і Георгіки» Вергілія (том 1—2, Санкт-Петербург, 18161817).

У 1815—1817 роках спільно з В. А. Жуковським і Олександром Тургенєвим випустив «Собрание образцовых русских сочинений и переводов» і робив аналогічні видання у 18211822, 18241826, 1838.

Почесний член Вільного товариства любителів російської словесності з 1820 року.

Із середини 1820 до початку 1822 року був співредактором М. І. Греча в журналі «Сын отечества», де вів відділ критики. В 18221838 — редактор газети «Русский инвалид» і її додатків «Новости литературы» (18221826), «Литературных прибавлений к Русскому инвалиду» (18311836), журналу «Славянин» (1827—1830). У «Новостях литературы» публіковав переклади еклог Вергілія, фрагментів творів Деліля, Ш. Мільвуа, вів літературну полеміку з Гречем, Ф. В. Булгаріним, М. О. Полєвим, О. М. Сомовим, П. П. Свиньїним.

Діти

Дружина (з 1814) — Олександра Андріївна Протасова

  • Катерина (1815—1844);
  • Олександра (1817—1893);
  • Андрій (1822—1866);
  • Марія (1826—1906).

Примітки

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.