Вяземський Петро Андрійович

Петро́ Андрі́йович Вя́земський (рос. Пётр Андреевич Вяземский; нар. 23 липня 1792, Москва пом. 22 листопада 1878, Баден-Баден, поховано в Санкт-Петербурзі) — російський поет і критик. Приятель Олександра Пушкіна і Василя Жуковського.

Вяземський Петро Андрійович
Народився 12 (23) липня 1792[1][2]
Москва, Російська імперія[1]
Помер 10 (22) листопада 1878[1][2] (86 років)
Баден-Баден, Велике герцогство Баден, Німецька імперія[1][3]
Поховання Тихвінське кладовищеd
Країна  Російська імперія
Діяльність поет, перекладач, мовознавець, письменник, журналіст, літературний критик, історик, мемуарист
Мова творів російська[2]
Жанр епіграма, сатира і біографія
Членство Російська академія наук і Петербурзька академія наук
Рід House of Vyazemskyd
Батько Andrey Vyazemskyd
Брати, сестри Yekaterina Kolyvanovad
У шлюбі з Vera Vyazemskayad
Діти Pavel Vyasemskyd[4]
Нагороди

 Вяземський Петро Андрійович у Вікісховищі
 Висловлювання у Вікіцитатах
 Роботи у  Вікіджерелах

Біографія

Навчався в Петербурзькому університеті. Входив до літературного гуртка «Арзамас». Підтримував зв'язки з майбутніми декабристами та волелюбними колами польської інтелігенції.

Тарас Шевченко зустрічався з ним 1839 у Василя Жуковського і згадав про це в «Щоденнику» 10 липня 1857 року. Його онука фрейліна, статс-дама (1912) Катерина Шереметєва заснувала Товариство любителів давньої писемності.

Творчість

Рання лірика близька до декабристської.

1848 року опублікував монографію «Фонвізін», присвячену російському драматургу Денисові Фонвізіну. Цим самим став одним із зачинателів історії російської літератури.

Примітки

Література

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.