Всеукраїнські учнівські олімпіади

І етап олімпіади (шкільні олімпіади з навчальних дисциплін) проводиться у жовтні в кожному навчальному закладі окремо за власними завданнями, які укладають спеціальні предметно-методичні комісії. Порядок проведення, персональний склад оргкомітетів, предметно-методичних комісій та журі, експерти-консультанти I етапу олімпіад, а також рішення відповідних оргкомітетів затверджуються наказами керівника навчального закладу. Зазвичай до участі в цьому етапі допускаються усі бажаючі учні 5-11 класів. Звіти проведення І етапу олімпіад з навчальних предметів навчальні заклади подають у визначені строки до оргкомітетів II етапу відповідно до територіального розміщення.

Впродовж II етапу олімпіади проводиться відбір учасників в межах районів, міст та районів міста (наприклад Києва та Севастополя). II етап проводиться в листопаді-грудні під керівництвом районних (міських) управлінь (відділів) освіти (призначають наказом журі, оргкомітет, предметно-методичні комісії та експертів-консультантів) за сприяння управлінь освіти і науки обласних, Севастопольської та Київської міських державних адміністрацій. Кількість турів олімпіад, форми та тривалість їх проведення визначаються міністерством, відповідними управліннями освіти обласних та міських держадміністрацій спільно з оргкомітетами відповідних олімпіад. На II етапі кожна зі шкіл відповідної територіальної одиниці зазвичай має обмеження на кількість учасників відповідно до успіхів її учнів на II етапі попереднього року. До участі в II етапі допускаються лише ті учасники, що визначені як переможці І етапу в своєму навчальному закладі. Цей етап проводиться серед учнів 6-11 класів. Звіти проведення II етапу олімпіад з навчальних предметів подаються до оргкомітетів III етапів у визначені строки відповідно до територіального розміщення.

Український фізико-математичний ліцей Київського національного університету імені Тараса Шевченка проводить II етап самостійно незалежно від інших установ. В такому разі порядок проведення, персональний склад оргкомітетів, предметно-методичних комісій та журі, експерти-консультанти цього етапу олімпіад, а також рішення відповідних оргкомітетів затверджуються, подібно до І етапу, наказами директора цього навчального закладу. Звіти проведення II етапу олімпіад з навчальних предметів подаються адміністрацією ліцею до оргкомітету III етапу міста Києва у визначені строки.

III етап учнівських олімпіад проводиться серед учнів Автономної Республіки Крим, областей, Києва та Севастополя у січні-лютому. До участі в III етапі допускаються лише ті учасники, що включені до заявки за результатами II етапу в своєму районі, місті, районі міста. Також зустрічаються випадки, коли участь у цьому етапі фактично необмежена: ті учні, що не включені до жодної з заявок, мають змогу подати відповідну заяву до оргкомітету з проханням включення до списку учасників. Завдання III етапу розробляються провідними спеціалістами в області відповідного предмету відповідної територіальної одиниці, можливе загальне використання спільних завдань. За результатами III етапу проводиться відбір учнів на відбірково-тренувальні збори з подальшою підготовкою та відбором на IV (заключний) етап олімпіади. Проводиться серед учнів 7-11 класів. Цей етап для окремих предметів (математика, фізика, хімія) в деяких областях проводять в два тури. За результатами першого туру зазвичай визначають гарантованих переможців, а вже на другому етапі розподіляють власне місця (дипломи). Проте такий розподіл не є регламентованим і обов'язковим до використання.

Порядок проведення, персональний склад оргкомітетів, предметно-методичних комісій та журі, експерти-консультанти I етапу олімпіад, а також рішення відповідних оргкомітетів затверджуються наказами управлінь освіти і науки обласних, Севастопольської та Київської міських державних адміністрацій.

Звіти про проведення III етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад з навчальних предметів, заявки на участь команди у IV етапі Всеукраїнської учнівської олімпіади оргкомітети надсилають до Інституту та оргкомітетам Всеукраїнських учнівських олімпіад (за місцем проведення) до 5 березня поточного року.

УФМЛ бере участь в III етапі олімпіад з математики, фізики, інформатики, інформаційних технологій, хімії та астрономії на рівні інших навчальних закладів міста Києва, але відбір на наступний етап проводить окремо. Заявки на участь команди у IV етапі Всеукраїнської учнівської олімпіади ліцей подає подібно до інших команд України.

Переможці III етапу з навчальних предметів нагороджуються дипломами I, II та III ступенів. Переможцями можуть бути учасники, які набрали не менше третини загальної кількості балів за усі тури, причому їх кількість не повинна перевищувати 50 %[1] (у минулій редакції Положення[2], — 30 %) від кількості учасників відповідного заключного етапу. Між переможцями дипломи I, II та III ступенів розподіляються орієнтовно у відношенні 1:2:3.

IV етап є заключним і проводиться щороку наприкінці березня в одній з областей України часто одночасно з кількох предметів у різних населених пунктах. Учні беруть участь у цьому етапі у складі команд: 24 команди областей, команди Автономної республіки Крим, міст Києва та Севастополя та Українського фізико-математичного ліцею (лише олімпіади з математики, фізики, інформатики, інформаційних технологій, хімії та астрономії). Кількісний склад команд щороку визначається відповідним наказом Міністерства освіти і науки України у відповідності до успіхів відповідних команд на заключному етапі двох попередніх навчальних років. Вікові обмеження для учасників також визначає профільне міністерство.

Персональний склад оргкомітетів, предметно-методичних комісій та журі, експерти-консультанти кожної з олімпіад, а також остаточні результати заключних етапів затверджуються щорічно наказом Міністерства освіти і науки України.

Завдання для проведення олімпіад, турнірів, конкурсів готують предметно-методичні комісії, які очолює голова журі. Завдання для проведення змагань складаються з авторських задач і вправ (тестів). За умови, що з відповідного навчального предмета (дисципліни, фаху) проводиться міжнародна олімпіада, конкурс або турнір завдання останнього етапу відповідної олімпіади, конкурсу, турніру готуються з урахуванням програми міжнародних змагань.

Переможці заключних етапів з навчальних предметів нагороджуються дипломами I, II та III ступенів. Переможцями можуть бути учасники, які набрали не менше третини загальної кількості балів за усі тури, причому їх кількість не повинна перевищувати 50 %[1] від кількості учасників відповідного заключного етапу. Між переможцями дипломи I, II та III ступенів розподіляються орієнтовно у відношенні 1:2:3

В засобах масової інформації та в мережі Інтернет все частіше з'являються статті, спрямовані на критику сучасного стану проведення учнівських олімпіад. Охоче люди висловлюють також і свої пропозиції щодо можливих покращень.

• Виникають питання щодо доцільності та можливості підготовки учнів до олімпіад різного рівня в контексті сучасної середньої освіти. Навантаження навчального плану закладів середньої освіти, певна річ, не дає можливість учневі в повній мірі займатися окремим предметом, проте практика вільного відвідування на час підготовки практично зводить нанівець систему загальної освіти, що часто призводить, до прикладу, до низьких результатів ЗНО у переможців міжнародних олімпіад.

Шлях вирішення: впровадження в сучасну освіту більше занять з практичного засвоєння матеріалу, частковий перехід до вивчення теоретичних основ поза навчальним закладом як домашнього завдання.[5]

• Деякі впровадження місцевих управлінь освіти призводять до неможливості подальшого виявлення здібних учнів. Часто таке трапляється через неолімпійських характер завдань (завдання фактично шкільної програми) або їх невдале формулювання, що наводить учасника на хибний шлях його розв'язання. Також ставиться під сумніви рівність усіх учасників у разі добору завдань вчителями їх територіальної одиниці з можливим витоком інформації.

Шлях вирішення: викорінення суб'єктивних впливів шляхом створення комісією з вчителів кожного окремого предмету банку олімпіадних завдань, з яких в день олімпіади обиратиметься певний комплект для розв'язання учнями.[5][6]

• Впродовж II—III етапів олімпіади трапляються випадки, коли наглядачем призначають вчителя того ж предмету або спорідненого з ним. Звісно, є люди сумлінні, проте більшість не втрачає можливість «підтримати» свого вихованця. Таким чином ще одна фактично нерівність. Учні, що сумлінно виконуватимуть роботи, матимуть гірший результат і таким чином можливо, достойні учні втратяться на міських чи навіть обласних етапах.

Шлях вирішення: чіткий розподіл наглядачів, впровадження системи подання скарг, як це працює на ЗНО: учасник може підійти й повідомити про порушення в кабінетах; основне, аби цю заяву сприйняли, а не відкинули.[7]

В перші роки незалежності Всеукраїнські учнівські олімпіади проводились згідно з нормативними документами Радянського Союзу та УРСР. Визначальним в історії становлення Всеукраїнських учнівських олімпіад стало затвердження Положення про Всеукраїнські учнівські олімпіади з базових і спеціальних дисциплін, турніри і конкурси-захисти науково-дослідницьких робіт та конкурси фахової майстерності наказом Міністра освіти України від 15.12.93 р. N 449 та рішенням колегії Міністерства освіти України від 26.10.94 р. N 30/3-3. Ця редакція Положення була близька до текстів відповідних нормативних документів УРСР, тому потребувала деяких змін з плином часу та розвитком освіти України.

З метою створення належних умов для виявлення здібної молоді, розвитку її інтересів, нахилів та природних обдарувань Міністерство освіти України своїм наказом N 39 від 15.02.95[8] визнало таким, що втратив чинність, Положення у попередній редакції, та затвердило нове, більш адаптоване Положення про Всеукраїнські учнівські олімпіади з базових і спеціальних дисциплін, турніри, конкурси-захисти науково-дослідницьких робіт та конкурси фахової майстерності. За ним Всеукраїнські учнівські олімпіади проводились з 15 предметів: українська мова та література, історія, правознавство, іноземні мови (англійська, німецька, французька та іспанська), математика, фізика, хімія, біологія, географія з краєзнавством, основи інформатики і обчислювальної техніки, трудове навчання та екологія. Також основною відмінністю цієї редакції було внесення наступних правил визначення переможців III етапу: призери III етапу олімпіад з базових і спеціальних дисциплін, конкурсів фахової майстерності та II етапу конкурсів-захистів науково-дослідницьких робіт нагороджуються дипломами окремо по класах (курсах) або за профілями в такій кількості: I ступеня — 1; II ступеня — 2; III ступеня — 3, решті учасників вручаються дипломи учасника. Кількість переможців IV етапу не повинна була перевищувати 50 % від кількості учасників.

Відповідно до Закону «Про освіту» (1060-12) та на виконання рішення колегії Міністерства освіти України від 29 липня 1998 року «Про стан і перспективи проведення учнівських олімпіад» Міністерство освіти України своїм наказом N 305 від 18 серпня 1998 року затвердив нове Положення про Всеукраїнські учнівські олімпіади з базових і спеціальних дисциплін, турніри, конкурси-захисти науково-дослідницьких робіт та конкурси фахової майстерності, скасувавши цим чинність попередньої його редакції. За цим варіантом Положення кількість переможців III етапу збільшено до 30 % від кількості його учасників з орієнтовним розподілом дипломів у відношення 1:2:3. Також було скасовано олімпіаду з екології та вирішено об'єднати її в одну з біологією, засновано олімпіаду з основ економіки.

Президентом України Л. Д. Кучмою та урядом згодом видано ряд указів та постанов щодо підтримки обдарованої молоді України. Зокрема:

1. Указ від 30 грудня 1998 р. № 1419/98 «Про стипендії Президента України учасникам і призерам міжнародних учнівських олімпіад з базових навчальних предметів»[9], яким засновано 35 щорічних стипендій Президента України учасникам і призерам міжнародних↵учнівських олімпіад.
2. Указ від 5 лютого 2000 р. № 169/2000 «Про відзначення призерів і учасників міжнародних учнівських олімпіад та їх вчителів»[10], за яким Кабінету Міністрів України необхідно визначити перелік напрямів і спеціальностей у вищих навчальних закладах України, за яким призери та учасники Міжнародних учнівських олімпіад приймаються на навчання до цих закладів без вступних випробувань.
3. Указ від 24 квітня 2000 р. 612/2000 «Про додаткові заходи щодо державної підтримки обдарованої молоді»[11].
4. Постанова Кабінету Міністрів України № 982 від 09 серпня 2001 року «Про заснування стипендій Кабінету Міністрів України переможцям Всеукраїнської учнівської олімпіади з української мови та літератури»[12].

Саме в цей час було запроваджено перші президентські стипендії переможцям Всеукраїнський, учасникам та переможцям міжнародних олімпіад, які згодом стали щорічною традицією.

Надалі уряд та Президент видали ще ряд нормативних актів щодо стимулювання учасників олімпіад та їх подальшого розвитку:

1. Указ Президента України № 398/2006 від 16.05.2006 р. «Про Положення про стипендії України для переможців Всеукраїнських учнівських олімпіад з базових навчальних предметів і Всеукраїнського конкурсу захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України»[13].
2. Державна цільова програма роботи з обдарованою молоддю на 2007—2010рр, затверджена Постановою Кабінету Міністрів № 1016 від 08.08.2007р[14].

У відповідності до наказу Міністерства освіти і науки України № 162/22 від 6 березня 2008 року «Про проведення IV етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад з навчальних предметів та фінального етапу турнірів у 2007/2008 навчальному році» олімпіада з основ інформатики і обчислювальної техніки змінила назву на Всеукраїнська учнівська олімпіада з інформатики.

2010 року наказом Міністерства освіти і науки України було засновано Всеукраїнську учнівську олімпіаду з астрономії[15].

Наказом Міністерства освіти і науки України N 1099 від 22 вересня 2011 року затверджено нову редакцію Положення[16]. За ним було скасовано обов'язковість проведення осінніх настановчих, зимових навчально-тренувальних та весняних відбірково-тренувальні зборів; змінено кількість учасників III та IV етапів: 50 % та 30 % відповідно. Кількість олімпіад збільшено до 20: засновано олімпіади з російської мови та літератури, екології, інформаційних технологій, педагогіки і психології.

Через полеміку на освітньому просторі з приводу зменшення кількості переможців IV етапу з 50 % до 30 %[17] Міністерство освіти і науки України видало наказ № 360 від 26.03.2012 «Про затвердження Змін до Положення про Всеукраїнські учнівські олімпіади, турніри, конкурси з навчальних предметів, конкурси-захисти науково-дослідницьких робіт, олімпіади зі спеціальних дисциплін та конкурси фахової майстерності»[18], за яким повернено попередню кількість переможців — не більше 50 %.

На виконання пункту 3 Протокольного рішення за результатами засідання Оргкомітету з підготовки та проведення в Україні у 2012 році року спорту та здорового способу життя від 31 січня 2012 р. з метою популяризації засад здорового способу життя Міністерство освіти і науки України наказом № 751 від 27 червня 2012 року «'Про започаткування щорічної Всеукраїнської учнівської олімпіади з фізичної культури і спорту»'[19] започаткувало нову всеукраїнську олімпіаду - з фізичної культури та спорту.

Наразі Всеукраїнські учнівські олімпіади проводяться з 21 предмету. Щорічно переможці кожної з олімпіад отримують Президентську академічну стипендію, стипендії Кабінету міністрів України та управлінь освіти і науки обласних державних адміністрацій.

• Сайт математичного руху в Україні
• Сайт київської учнівської олімпіади з інформатики
• Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України. Наказ № 1099 від 22 вересня 2011 року «Про затвердження Положення про Всеукраїнські учнівські олімпіади, турніри, конкурси з навчальних предметів, конкурси-захисти науково-дослідницьких робіт, олімпіади зі спеціальних дисциплін та конкурси фахової майстерності»