Вулиця В'ячеслава Чорновола (Хмельницький)

Вулиця В'ячеслава Чорновола — пролягає вздовж залізниці, від мікрорайону Новий план № 2 (від перехрестя з вул. Маршала Красовського) до східної околиці міста (мікрорайон Ракове).

Вулиця В'ячеслава Чорновола
Хмельницький
Місцевість Ракове, Тарабанівка, Новий План
Назва на честь В'ячеслава Чорновола
Колишні назви
дорога на Летичів, «Поштова дорога на Летичів», Табірна, Індустріальна
Загальні відомості
Протяжність 5,3 км
Координати 49°23′44″ пн. ш. 27°04′05″ сх. д.
Поштові індекси 29006, 29010
Транспорт
Автобуси  2, 11, 51
Тролейбуси  3, 7, 7А, 9, 13
Маршрутні таксі  2а, 18, 23, 24, 25, 25А, 29, 32, 36, 49, 52[1].
Зупинки громадського транспорту «Спортшкола», «Вулиця Трудова», «Заготзерно», «АДВІС», «Укрелетроапарат», «Військовий шпиталь», «Вулиця Гальчевського» «Вулиця Східна», «Ветлікарня», «ПТУ-№24»
Покриття Асвальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Навчальні заклади НВК № 9, Хмельницька санаторна школа-інтернат І-ІІІ ступенів № 2,[2] Хмельницький професійний торгово-кулінарний ліцей[3]
Медичні заклади Госпіталь Західного оперативного командування, ХМЕЛЬНИЦЬКА МІСЬКА ДЕРЖАВНА ЛІКАРНЯ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ
Заклади культури Будинок культури ім. С. Петлюри
Підприємства ВАТ «Хмельпиво», ВАТ «Хмельницькзалізобетон», АТ Машинобудівна компанія «АДВІС», ВАТ «Укрелектроапарат»
Парки Парк «Ракове», старовинний парк на території ВАТ «Хмельпиво»
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа

Історія

Вулиця існує з моменту виникнення поселення Плоскирів, як заміська частина дороги на Летичів, яка з початку XIX а. мала назву «Поштова дорога на Летичів». У перші роки XX ст., на виїзді з міста за хутором Раковий, були засновані літні табори для військ проскурівського гарнізону, від чого вулиця отримала назву Табірна. Наприкінці 1950-х роках на вулиці розпочинається розбудова великих індустріальних підприємств (ремонтний завод перетворюється на завод «Трактородеталь» — нині машинобудівна компанія «АДВІС», будується підприємство всесоюзного значення — завод трансформаторних підстанцій, виникає завод залізобетонних конструкцій), і вже з 1966 р. вулицю перейменували на Індустріальну. В 2000 р. за ініціативою керівника машинобудівної компанії «АДВІС» І. Дунця вул. Індустріальну перейменували на честь В. Чорновола[4].

Чорновіл В'ячеслав Максимович (1938—2000) — укр. політ, діяч, журналіст, учасник дисидентського руху з середини 1960-х років. У 1967 р. випустив у самвидаві збірку «Лихо з розуму» про судові процеси над укр. дисидентами. В 1970-72 рр. і 1987-89 рр. редактор самовидавного «Українського вісника». Був ув'язнений за політичними мотивами в 1967-69 рр., 1972-79 рр., 1980-87 рр. Співзасновник Укр. Гельсінської спілки (1988 р.), народний депутат України з 1990 р., в 1990-92 рр. — голова Львівської обласної ради, з 1992 р. — голова Руху. Як народний депутат, голова Руху та кандидат у Президенти України неодноразово відвідував Хмельницький, де мав зустрічі з представниками влади та народу.

Пивзавод «Хмельпиво»

Чорновола, 24. ВАТ «Хмельпиво». Одне з найстаріших підприємств міста. До наших днів збереглися промислові та службові споруди 1901 р., старовинний парк. Традиції Хмельницьких пивоварів сягають глибини століть. Ще в «Інвентарі Плоскирівського староства 1775 року» можна знайти відомості про плоскирівських ремісників-броварів, а від 1797 р. — повідомлення про одне з перших пивоварних підприємств міста. Протягом XIX ст. кількість пивоварень у Проскурові то збільшувалася, то зменшувалася. Так, у 1881 р. в місті працювали три пивоварні, а вже у 1884 р. лише один пивоварний завод, який незабаром взагалі припинив існування. В 90-х роках XIX ст. Проскурів залишився без власної пивоварні. На цей факт звернув увагу доволі відомий на Поділлі пивовиробник Леон Генріхович Кляве (1846-1933). В 1898 р. Кляве подав заявку до міської думи з клопотанням про продаж йому земельної ділянки на Новому Плані № 2, навпроти вокзалу, для будівництва нового пивзаводу. Отримавши п'ять десятин землі, Кляве одразу розпочав будівництво підприємства, і вже наприкінці 1901 р. завод випустив першу продукцію. Досить швидко пиво нового заводу здобуло визнання у споживачів, а в липні 1909 р. на Всеросійській виставці пивоваріння у Санкт-Петербурзі завод Кляве був відзначений за найкращий ячмінний солод. У 1910-х роках на підприємстві працювало 46 робітників та вироблялося щорічно до 150 тис. відер пива. В радянські часи пивзавод був націоналізований і став головним підприємством галузі в області. З 1993 р. завод перетворено на ВАТ «Хмельпиво», яке успішно продовжує та примножує славні традиції пивоваріння.

Чорновола, 31. ВАТ «Хмельницькзалізобетон»[5]. У 1956 р. на основі промислово-будівельної бази, що була розташована вздовж залізниці на вул. Заводській, був заснований завод з виробництва промислового залізобетону. В 1959 р. територія заводу значно розширилася — до нього приєднали цех збірного залізобетону з бетонно-розчинним вузлом, складом цементу, арматурною та механічною майстернями на вул. Індустріальній, 31. Саме за цією адресою розташувався адміністративний корпус заводу, який у 1970 р. отримав назву — завод залізобетонних і будівельних конструкцій. У 1994 р. підприємство перейменовано на ВАТ «Хмельницькзалізобетон».

Житлові будинки на вулиці Чорновола

Чорновола, 88. АТ Машинобудівна компанія «АДВІС». У 1929 р. на виїзді з міста у напрямку передмістя Ракове була організована Проскурівська машинно-тракторна станція (МТС), від якої й взяла початок нинішня машинобудівна компанія «АДВІС». При МТС діяла велика майстерня з ремонту двигунів, що дало можливість у 1949 р. перетворити машинно-тракторну майстерню у ремонтний завод (капремонт тракторних та автомобільних двигунів). У 1958 р. підприємство перейменовується на завод «Трактородеталь» і стає спеціалізованим підприємством-монополістом у СРСР з виготовлення деталей механізму газорозподілу до тракторних двигунів. У 1972 р. «Трактородеталь» перейменовано на завод тракторних агрегалв. Того ж року при заводі створено галузеве конструкторське-технологічне бюро по пневмокомпресорах — головне в галузі компресоробудування. В 1974 р. на підприємстві створені виробничі потужності та розпочато випуск пневмокомпресорів для двигунів. Таким чином, Хмельницький стає провідним центром виробництва та конструювання тракторних компресорів у СРСР. У 1990 р. завод тракторних агрегатів перетворено у машинобудівну компанію, якій надано назву — «АДВІС» (тобто: Агрегати, Двигуни, Інструменти, Сервіс). Сьогодні це одне з найбільших машинобудівних підприємств області, яке виготовляє мінісільгосптехніку, кормозбиральні комбайни, традиційні агрегати до тракторних двигунів та пневмокомпресори тощо.

Чорновола, 120. ВАТ «Укрелектроапарат»[6]. У 1957 р. було розпочато будівництво заводу трансформаторних підстанцій — підприємства електромашинобудування всесоюзного значення, а вже через два роки завод випустив першу продукцію. В 1975 р. на базі заводу трансформаторних підстанцій створено Хмельницьке ВО"Укрелектроапарат", яке стало провідним у країні за виробництвом силових трансформаторів для залізничного транспорту і трансформаторних підстанцій. В 1976 р. підприємство нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора.

Чорновола, 122. Возовий госпіталь Західного оперативного командування

Див. також

Примітки

.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.