Вулиця Глінки (Дніпро)

Вулиця Глінки — одна з центральних коротких вулиць Дніпра розташована у історичній Половиці у Шевченківському адміністративному районі.

Будівля на вулиці Глінки, 7 - яскравий приклад фасадізму.

Вулиця рівнинна довжиною у 500 метрів. Напрям від сходу на захід. Бере початок від вулиці Михайла Коцюбинського. Вулиця закінчується на перехресті з вулицею Володимира Мономаха, після якого продовжується пішохідним Театральним бульваром.

Михайло Глінка

Історія

На плані заснування міста Івана Старова є однією з існувавших вулиць запорозького селища Половиця.

Давня назва — Упорна вулиця.

1861 року тут була відкрита типографія з літографією купецького сина Х. Чауського, що з новітнім устаткуванням півсторіччя не мала собі рівних у місті. Тут друкувалися художні й наукові видання та афіші.[1]

На Упорній вулиці на кінець 19 сторіччя був розташований один з десяти катеринославських будинків проституції. На цьому будинку ще, до недавніх часів Незалежної України нах входом залишався висіти червоний ліхтар.[2]

У 1904-06 роках складеною комісією при Катеринославській міській думі «О найменуванні деяких вулиць міста історичними назвами з історії місцевого краю» на чолі з професором Дмитром Яворницьким Упорну вулицю пропонувалося перейменувати на Кобзарську вулицю.[3]

Радянська влада більшовиків за політикою зросійщення перейменувала вулицю на честь російського композитора Михайла Глінки.

Будівлі
  • №1 — автостанція «Новий центр»,
  • №2 — житлова башта — готель ТРК «Міст-Сіті Центр»,
  • №7 — діловий центр «ПриZма»,
  • №10 — будівництво БФК «Брама»,
  • №11 — Дніпропетровський областной театрально-художній коледж,
  • №16 — будівля колишнього 3-поверхового готелю "Grand-Hotel" на 19 номерів; за Катеринославу мав адресу Залізна вулиця, 9,[4]
  • №19 — KFC,
  • №24 — ТЦ «Московський».

Перехресні вулиці

Джерела

Примітки
  1. Кавун, Максим (2001). Губернське місто Катеринослав (1776-1880 рр.). Частина 2 З книги "Дніпропетровськ. Віхи історії" (ru-RU). Процитовано 8 жовтня 2018.
  2. 9-й телеканал. По количеству публичных домов мы были впереди Москвы.
  3. Кавун, Максим. Жизнь и смерть городских названий (ru-RU). Процитовано 8 жовтня 2018.
  4. Старостин, Валентин. Улица Глинки, 16: неизвестная история известного отеля (ru-RU). Процитовано 8 жовтня 2018.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.