Вулиця Шмідта (Дніпро)

Вулиця Шмідта — вулиця у місті Дніпро у місцевості Фабрики Центрального району та у Підгірній й Робітничій слобідках Чечелівського району.

Головна будівля центрального дніпровського ринку «Озерка»; вулиця Шмідта, 2

Вулиця є продовженням фабричної вулиці Княгині Ольги. Починається від проспекту Яворницького. Вулиця Шмідта закінчується, вливаючись в вулицю Савченко.

Довжина вулиці — 1700 м.

З парку Лазаря Глобу на вулицю Шмідта веде пішохідна алея.

Історія

За Половиці, у кінці 18 сторіччя тут була непрохідна лісова чаща. Сучасною вулицею Шмідта проходила західна межа маєтку Лазаря Глоби. Близько 1793 року Глоба помер, а місцевість передали Катеринославській казенної суконної фабриці. Першим будівлею на вулиці став будинок директора фабрики, побудований 1795 року.

У 1873 році ділянку будинку директора фабрики зайняв пивоварний завод Боті — одне з найбільших підприємств Катеринослава. Дотепер збереглися його корпусу й димова труба. На фасаді будівлі на розі проспекту Яворницького самотня каріатида — жіноча напівфігура під карнизом на вікні другого поверху. За радянських часів в одному з будинків заводу Боті розміщувався готель з назвою «Будинок колгоспника».

Вулиця Шмідта виникла в 1870-х роках, коли Катеринослав стрімко зростав в західному напрямку. Перша назва вулиці — Гімнастична, що пов'язана з гімнастичним залом. Тут існував гімнастичний зал, побудований в 1900 році, потім перебудований в 1906—1907 роках на Зимовий театр (театр Горького). Але назва вулиці зафіксовано ще в 1880-х роках, на 20 років старше того залу-театру.

Отто Шмідт у 1937 році

11 липня 1934 р вулиця отримала ім'я знаменитого радянського академіка, дослідника Памиру й Арктики Отто Шмідта.

На плані Катеринослава 1885 року ця місце значиться як «Болотна площа». 16 квітня 1885 року Міська Дума вперше виділила місця для пристрою м'ясних крамниць. Так народився базар «Озерка». За радянських часів вона називалася «Центральний колгоспний ринок». У 1964 році побудований великий критий корпус ринку. У 1960 році біля входу в ринок був відкритий кінотеатр «Факел», який дожив до кінця 1990-их років. Тепер його приміомуння займають магазини.

Будівля старого цирку розташована навпроти «Озерки» — масивна будівля з великим куполом і шпилем споруджена у 1960 році у типовому післясталінський стилі юез «архітектурних надлишків». Цирк працював тут до будівництва в 1980 році нової будівлі на Набережній. А в старому цирку залишалися спортивні організації. Зараз будівля з усіх боків оточене торговими кіосками, наметами.

Вище «Озерки» на вулицю Шмідта розташована Підгірна слобідка. Це був центр незаконного будівництва, самозахоплення, мав погану, кримінальну славу.

На розі зі Старокозацькою вулицею близько ста років розміщувався пологовий будинок — 1-поверхова, протяжна будівля кінця XIX сторіччя з елементами «цегляного» і «неоруського» стилів. Будинок мав значення як пам'ятник архітектури і як місце народження тисяч городян. У 2010 році він був знесений.

Останнє значуще спорудження нижньої частини вулиці — лікеро-горілчаний завод на розі проспекту Пушкіна. Він заснований в 1897 році як винний склад, а за радянських часів перетворений в повнофункціональний підприємство. Ще можна помилуватися зразками промислової архітектури рубежу XIX—XX ст. Скоро, напевно, цей завод розділить долю багатьох будівель минулої епохи.

Гімнастична вулиця починалася з пивного заводу Боті й закінчувалася винним складом й заводом.

На розі Шмідта з Боброва у 2009 році зведено торгівельно-розважальний центр «Приозерний» з 6 наземними й одним підземним поверхами загальної площею 31790 кв. мпетрів з торговою площею — 21000 кв. метрів; 320 парковок (140 парковок у підземному гаражі).[1]

Перехресні вулиці
Торговий центр «Приозерний» зведений у 21 сторіччі на розі Шмідта й Боброва. Погляд з вулиці Шмідта на південь.

Будівлі
  • № 1 — колишня будівля корпусу № 2 Пивзаводу Боте,
  • № 2/4 — критий ринок «Озерка»; магазин взуття «Чобіток»,
  • № 3б — Продуктовий магазин «Шинкар»,
  • № 5 — ПАТ «Дніпрометробуд»,
  • № 7 — будівля старого міського цирку,
  • № 13 — ЖК «Баку»,
  • № 15 — ЖК на Шмідта
  • № 16 — Дніпропетровський областной військовий комісаріат,
  • № 17 — колишній Дніпропетровський лікеро-горілчаний завод,
  • № 18 — Дніпровський колледж радіоелектроніки,
  • № 22 — Комунальне підприємство «Жиліщне господарство Чечелівського району»,
  • № 23 — занепадаючий будинок революційного поета Михайла Свєтлова,
  • № 26 — Корпус Дніпровської лікарні швидкої медичної допомоги,
  • № 43а — Дніпропетровський обласний й міський відділи РАЦС.

Джерела

Примітки
  1. О нас. ТРЦ Приозерный (ru-RU). Процитовано 1 квітня 2019.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.