Вулкацій Руфін

Вулкацій Нерацій Юній Руфін (*Vulcacius Neratius Junius Rufinus, д/н — бл. 368) — державний діяч часів Римської імперії.

Вулкацій Нерацій Юній Руфін
Народився невідомо
Помер бл. 368
Рим
Громадянство Римська імперія
Діяльність політик
Знання мов латина
Посада консул
Термін 347 рік
Попередник Цезар Флавій Юлій Констанцій Август
Наступник Флавій Філіп
Рід Нерації
Батько Нерацій Юній Флавіан

Життєпис

Походив зі знатного та заможного роду Нераціїв. Син Нерація Юнія Флавіана, міського префекту Риму у 311—312 рока, та Вулкації. Здобув гарну освіту. Вплив родини допоміг зробити швидку кар'єру. Спочатку входит до складу колегії понтифіків. Деякий час на посаді коснуляра керував Нумідією, де відзначився покровительством місту Ульпія Траяна Тамугад.

Потім обіймав посаду коміта при консисторії якогось імператора Константа або Констанція II. 342 року призначається комітом, що дослідав за священними місцями сходу Єгипту та Месопотамії.

У 344—347 роках на посаді преторіанського префекта керував Італією. 347 року стає консулом (разом з Флавієм Евсевієм). У 347—352 роках як преторіанський префект керував провінцією Іллірик. Зберіг свою посаду після захоплення владу Магненцієм, який включив Руфіна до посольства, яке намагалося домогтися в імператора Констанція II визнати владу Магненція. В боротьбі цих володарів зумів зберегти життя та посади. Залившав преторіанським префектом Іллірику до 352 року.

У 352 році призначено преторіанським префектом Галлії (якої самої невідомо). У 354 році відсторонено від усіх посад імператором Констанцієм II. Деякий час його життя знаходилося під загрозою. Лише після сходження на трон Валентиніана I становище Вулація Руфіна відновилося. У 365—368 роках був преторіанським префектом Італії, Галлії та Африки. Помер на цій посаді у м. Рим.

Джерела

  • John Morris; Arnold Hugh Martin Jones; John Robert Martindale, The prosopography of the later Roman Empire, Cambridge University Press, 1992. pp. 782—783 ISBN 0-521-07233-6
  • Joachim Migl: Die Ordnung der Ämter. Prätorianerpräfektur und Vikariat in der Regionalverwaltung des Römischen Reiches von Konstantin bis zur Valentianischen Dynastie (= Europäische Hochschulschriften. Reihe III, Band 623). Peter Lang, Frankfurt am Main u. a. 1994, ISBN 3-631-47881-X, S. 108—117
  • Continuité gentilice et continuité familiale dans les familles sénatoriales romaines à l'époque impériale, Oxford University (R.-U.), Linacre College, coll. " Prosopographica & Genealogica ", 597 p., 2000
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.