Відбивна піч

Відбивна́ піч (англ. reverberatory furnace) промислова полуменева плавильна піч, де тепло матеріалу, що нагрівається, передається безпосередньо від продуктів згоряння палива, а також відбиванням від розжареної вогнетривкої кладки[1].

Відбивна піч

Види

Відбивні печі бувають періодичної і безперервної дії. До відбивних належать також електричні нагрівальні печі з порожнистими водоохолоджуваними металевими стінками, у яких високий коефіцієнт відбивання. До відбивних печей інколи відносять мартенівську піч й двованну піч, що знайшли застосування для виробництва сталі, хоча вони мають суттєві відмінності від відбивних печей кольорової металургії як за конструкцією, так і за режимом теплообміну.

В неперервних відбивних печах завантаження шихтових матеріалів й видача продуктів плавки йдуть протягом усієї роботи печі (наприклад, при варінні скла чи неперервному рафінуванні свинцю). В періодичних відбивних печах шихтові матеріали завантажуються періодично, а після закінчення процесу вся плавка випускається з печі (наприклад, при виплавці сталі в мартенівських чи двованних печах).

Відбивними (рефлекторними), називаються також печі, переважно лабораторні, у яких випромінення високотемпературного джерела тепла (наприклад, електричної дуги) за допомогою дзеркала фокусується на об'єкті нагрівання.

Застосування

Відбивні печі застосовують у кольоровій металургії для одержання металів і напівпродуктів (виплавляння штейну з мідних руд або концентратів, свинцю з свинцевих сульфідних концентратів, рафінування міді, стибію, свинцю, олова тощо), в ливарному виробництві (розплавлення чорних та кольорових металів і сплавів) і в скляній промисловості (варіння скла).

Більшість відбивних печей працює на рідкому паливі, газі або електроенергії. Плавку ведуть під флюсом та застосовують рафінування сплаву, що дає можливість в відбивних печах отримувати сплави досить доброї якості.

Місткість і продуктивність відбивних печей в більшості випадків є значно вищою від тигельних. Сплав в відбивних печах у першу чергу нагрівається лише біля поверхні, а для розплавлення необхідно прогріти всю його товщу, тому ванну печі роблять неглибокою, але з великою поверхнею. Цим пояснюється підвищене вигоряння сплаву. Пічні гази стикаються з розплавом, тому розплав може виходити забрудненим. Можливим є місцеве перегрівання, так як перемішувати розплав в цих печах складно.

Див. також

Примітки

Джерела

  • Зворыкин Д. Б., Александрова А. Т., Байкальцев Б. П. Отражательные печи инфракрасного нагрева. — М.: Машиностроение, 1985. — 176 с.
  • Бельский В. И., Сергеев Б. В. Промышленные печи и трубы. Уч. пособие, изд. 2-е. — М.: Стройиздат, 1974. — 301 с.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.