Відкриті освітні ресурси

Відкри́ті осві́тні ресу́рси (англ. Open Educational Resources — OER) — загальна назва для усіх освітніх засобів, до яких є повністю відкритий доступ завдяки безкоштовній ліцензії або переведення їх у суспільне надбання та створення доступу до таких ресурсів за допомогою інформаційних та комунікаційних технологій.

Англійська версія логотипу OER

Історія

Цей термін було створено на зборах ЮНЕСКО у 2002 році, на яких учасники виразили своє побажання створення універсальних освітніх ресурсів, доступних для усього людства та надію, що у майбутньому це відкрите джерело мобілізує усю світову спільноту учителів[1].

З того часу рух OER поступово розвивася у цілому світі. Національна комісія знань уряду Індії створила програму, яка мала на меті адаптацію та застосування матеріалів OER у індійських освітніх закладах[2]. У 2007 році у Кейптауні утворилася неофіційна коаліція організацій, що створють відкриті освітні ресурси, та було підписано так звану Кейптаунську декларацію (також і представниками від України), у якій було уточнено визначення цього терміну[3].

Ідея створення відкритих освітніх ресурсів з'явилася на основі ідеї відкритого доступу (OA), яка розвивалася від початку 90 років у рамках Руху відкритого доступу. Рух відкритої науки бореться за відкритий доступ до наукових публікацій, що відображається в основному у публікації у наукових журналах та інституційних репозитаріях відкритого доступу. Прикладом видавництва, що публікує наукові часописи на умовах вільного ліцензування, є Public Library of Science. Сприяють видавництву такого роду журналів, зокрема, організації та приватні особи, які у 2003 році підписали Берлінську декларацію[4] за ініціативи німецького Товариства імені Макса Планка.

Стан ресурсів

Дослідження, які були проведені у 2007 році за завданням Організації економічного співробітництва та розвитку Giving Knowledge for Free: the emergence of Open Educational Resources показали, що у світі більше як 3000 навчальних курсів із 300 університетів були доступні на основі, яка задовольняє визначення OER[5].

Приклади відкритих освітніх ресурсів у світі

Відкриті освітні ресурси в Україні

Ліцензування

Однією з особливостей таких ресурсів на відміну від безкоштовних ресурсів є їх відкритість, яка полягає у використанні ліцензії, що дозволяє їх вільне використання, переробку інтелектуальної власності третіми особами[16].

Найпоширенішою ліцензією, яка застосовується до відкритих освітніх ресурсів, є ліцензія Creative Commons[17].

Див. також

Примітки
  1. Метеріали конференції: Forum on the impact of open courseware for higher education in developing countries: final report. Paris 2002, UNESCO.
  2. National Knowledge Commission Working Group on Open and Distance Education. 2007. Report of the working group on Open Access and Open Educational Resources. New Delhi: National Knowledge Commission, Government of India, стор.3.[недоступне посилання з червня 2019]
  3. Cape Town Open Education Declaration: Unlocking the promise of open educational resources
  4. Berlin Declaration on Open Access to Knowledge in the Sciences and Humanities
  5. Giving knowledge for free: the emergence of Open Educational Resources., Видавництво OECD, Париж, 2007, стор.40.
  6. MIT OpenCourceWare. Архів оригіналу за 12 червня 2008. Процитовано 27 травня 2015.
  7. OpenLearn
  8. Free High School Science Texts
  9. Connexions
  10. COSL. Архів оригіналу за 10 квітня 2008. Процитовано 27 травня 2015.
  11. ISKME. Архів оригіналу за 17 травня 2011. Процитовано 27 травня 2015.
  12. Prometheus
  13. eKMAIR
  14. ELARTU
  15. ELibUkr. Архів оригіналу за 23 лютого 2014. Процитовано 27 травня 2015.
  16. UNESCO IITE. Архів оригіналу за 27 травня 2015. Процитовано 16 квітня 2012.
  17. Creative Commons

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.