Відрив

Відрив (рос. отрыв, англ. detachments) — у хімії — перетворення, зворотні до прилучення, в яких від субстратної частинки відділяється фрагмент внаслідок розриву одинарного або кратного ковалентного зв'язку між двома атомами, без приєднання при цьому якогось іншого атома або групи.

Назва перетворень містить:

а) назву частинки, вилучуваної з субстрату;
б) суфікс-«відрив».

Приклади й назви:

1) СН₃СООН → СН₃CО₂^- О-гідрон-відрив;
2) СН₃-СН₂• → СН₂=СН₂ гідроген-відрив;
3) N₂СHCООEt →:СHCООEt [динітроген]-відрив;
4) Ph-N=N-OH →Ph-N₂ N-гідроксид-відрив.

Література

Глосарій термінів з хімії / уклад. Й. Опейда, О. Швайка ; Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Дон. : Вебер, 2008. — 738 с. — ISBN 978-966-335-206-0.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.