Візгалін Іван Павлович

Іван Павлович Візгалін (19201943) — учасник німецько-радянської війни, стрілок 78-го гвардійського стрілецького полку (25-а гвардійська стрілецька дивізія, 6-а армія, Південно-Західний фронт), гвардії рядовий. Герой Радянського Союзу.

Візгалін Іван Павлович
Визгалин Иван Павлович
 Рядовий
Загальна інформація
Народження 1920
Тихорєцьк, Тихорєцький район
Смерть 5 березня 1943(1943-03-05)
Зміївський район, Харківська область, Українська РСР, СРСР
Поховання Зміївський район
Військова служба
Роки служби 19411943
Приналежність  СРСР
Вид ЗС Сухопутні війська
Війни / битви німецько-радянська війна
Нагороди та відзнаки

Біографія

Народився 1920 року у станиці Тихорєцкая, нині місто Тихорєцьк Краснодарського краю, в сім'ї робітника. Росіянин.

Освіта початкова середня.

У Червоній Армії з 1941 року, з цього ж часу — на фронті.

Стрілець 78-го гвардійського стрілецького полку гвардії рядовий Іван Візгалін 2 березня 1943 року в складі взводу під командуванням гвардії лейтенанта П. Н. Широнина брав участь у відбитті численних атак танків, бронемашин і піхоти противника біля залізничного переїзду на південній околиці села Таранівка (Зміївський район Харківської області). У запеклих боях взвод утримав позицію, знищив 16 ворожих танків і до 100 гітлерівців.

Візгалін загинув в бою 5 березня 1943 року. Похований у братській могилі села Таранівка.[1][2]

Указом Президіума Верховної Ради СРСР від 18 травня 1943 року за «зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками та проявлені при цьому мужність і героїзм» гвардії сержант Василь Грудінін посмертно був ушанований званням Героя Радянського Союзу[3]. Також посмертно був нагороджений орденом Леніна.[4]

Пам'ять

  • У селах Таранівка і Соколово встановлені пам'ятники Героям.
  • У Харкові встановлено бюст Широнина з переліком всіх Героїв-широнінців.
  • Поет Кронід Обойщиков написав про Візгалін вірші:

Знаю, был ты красивым
В своей горькой судьбе,
Если помнит Россия
До сих пор о тебе
Не осталось в архиве
Фотокарточки той,
Где стоишь ты счастливый,
В гимнастерке простой.
Не осталось на свете
Ни сынов, ни вдовы:
Ты погиб в сорок третьем,
Не изведав любви.
В Тихорецке рождённый,
Не вернулся туда,
И от отчего дома
Не осталось следа.
Но навеки остались
Для грядущих времён
Потускневшая алость
Наших ратных знамён,
Солнце в ласковой сини,
Голубая волна
Да еще у России
На висках седина.

Примітки

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.