Зміївський район

Площа річок і водоймищ Зміївського району становить 3 918,72 га. По території району протікають 4 річки: Сіверський Донець, Мжа, Уди та Берестова.

Змївський район межує:

• на півночі — з Чугуївським і Харківським районами;
• на півдні — з Балаклійським і Первомайським районами;
• на заході — з Нововодолазським районом;
• на сході — з Чугуївським районом Харківської області.

Відстань від Зміїва до Харкова 40 км.

Площа сільськогосподарських угідь району становить 74 750 га. Вся ж площа Зміївського району розподілена таким чином:

• рілля — 53 367,76 га (39, 35 %);
• багаторічні насадження — 2 029,75 га (1,5 %);
• сінокоси — 9 134,03 га (6,74 %);
• пасовища — 10 219,18 га (7,53 %);
• ліси і лісопосадки — 43 950,99 га (31,79 %);
• сільськогосподарські будівлі — 1 199,24 га (0,88 %);
• дороги — 1 025,28 га (0,76 %);
• забудовані землі — 7 959,64 га (5,87 %);
• болота — 2 873,19 га (2,12 %);
• відкриті землі (піски, яри і ін.) — 787,22 га (0,58 %);
• вода — 3 918,72 га (2,89 %).

Знак в'їзду до Зміївського району, біля мосту через річку Уда

Зміївське городище вперше згадується в історичних джерелах в 1657 році.

Найбільш яскраві і значущі події, що відбувалися на території району:

• 1640 — заснування міста Зміїв;
• 1656—1670 — побудова Зміївської фортеці[2][3];
• 1668 — повстання проти влади російських воєвод під проводом І. Сірка;
• 1670 — Зміїв став центром повстання Степана Разіна;
• 1888 — аварія потягу, в якому їхав російський імператор Олександр III та його сім'я (нині с. Першотравневе).

У 1923 році проводиться адміністративна реформа у СРСР. Поділ «волость-повіт-губернія» змінюють на «район-округа-губернія». За рішенням XII сесії ВУЦВК 7-го скликання повіти ліквідовуються. Замість них шляхом укрупнення створюються округи, а шляхом укрупнення волостей — райони. Із 1923 року Зміївський район є складовою частиною Харківського та Ізюмського округів Харківської губернії.

1 серпня 1925 року рішенням ІХ Всеукраїнського З'їзду Рад поділ на губернії було скасовано, було поступово введено поділ «сільрада-район-округ»[4].

Постановою ЦВК та РНК СРСР від 20/VII-1930 р. «О ліквідації округів» було зазначено скасування округів, а також перехід від поділу «район-округ-республіка», до поділу «район-республіка».

У 1932 році в УРСР з'являються області. Серед новоутворених областей була і Харківська. Зміївський район входить до складу Харківської області.

Район адміністративно-територіально поділяється на 1 міську раду, 2 селищні ради та 13 сільських рад, які об'єднують 77 населених пунктів та підпорядковані Зміївській районній раді[6].

Чисельність населення Зміївського району становить 78,2 тис. чоловік, зокрема:

• міське населення — 35,6 тис. чоловік
• сільське — 42, 6 тис. чоловік.

Загальне число пенсіонерів, що проживають в районі (станом на 01.01. 2005 р.), становить 23 843 чоловіки, або 30,5 % від всього населення району.

Щільність населення становить 57,3 людини на 1 квадратний кілометр.

Народжуваність в районі в 2004 році склала 8,1 на 1000 чоловік. Смертність — 19,3 на 1000 чоловік.

Національний склад населення станом на 01.01.05 р.:

• 400 — річний «Козацький» дуб (с. Задонецьке);
• каплиця на місці катастрофи царського потягу (с. Першотравневе);
• пам'ятник Героям — Широнінцям (с. Таранівка);
• музей бойового братерства (с. Соколове);
• державний ландшафтний заповідник місцевого значення «Гомільшанська лісова дача» (с. Велика Гомільша);
• державний ентомологічний заповідник місцевого значення «Прогін» (с. Нижній Бишкин);
• лісотипологічна пам'ятка природи «Мохначанський ліс» (с. Мохнач);
• державний лісовий заповідник «Скрипаївський» (с. Скрипаї);
• ільменитові розсипи в урочищі Романови Ровци (с. Нижній Бишкин);
• ділянка вікового соснового лісу (тераса Сіверського Донця) та інші орнітологічні, геоботанічні, геологічні, геоморфологічні, гідрологічні пам'ятки природи.

• у 2004 році Зміївський район зайняв 2 місце серед сільських районів області за обсягами промислового виробництва на душу населення;
• в 2004 році закінчено великомасштабну реконструкцію енергоблока № 8 на Зміївській ТЕС;
• три промислові підприємства району працюють з іноземними інвестиціями, обсяг яких становить близько 1,5 млн доларів США;
• за підсумками 2004 року район мав позитивне сальдо — 5,2 млн доларів США від зовнішньоекономічної діяльності.

Основною спеціалізацією району в сільському господарстві є зерно-технічний напрям, в промисловому виробництві — електроенергетика і машинобудування.

У науці: з 2013 року працює Зміївське наукове краєзнавче товариство (офіційна реєстрація 9 квітня 2014 року);

В освіті район представлений: 2 ліцеями (Зміївський ліцей №1 ім. З. К. Слюсаренка та Слобожанський ліцей № 1), 2 гімназіями, 13 школами I—III ступенів, 12 школами I—II ступенів, 2 школами I ступеня, дитячою юнацькою спортивною школою, дитячим будинком для дітей шкільного віку, центром дитячої та юнацької творчості, 12 дошкільними освітніми установами;

У медицині район представлений: центральною районною лікарнею, Слобожанською міською лікарнею, районною поліклінікою, 4 дільничними лікарнями, 4 лікарськими амбулаторіями, 7 амбулаторіями загальної практики сімейної медицини, протитуберкульозним диспансером, шкірно-венерологічним диспансером, санітарно-епідеміологічною станцією, туберкульозним санаторієм, 29 фельдшерсько—акушерськими пунктами;

У культурі район представлений: 3 музичними школами, 3 музеями, 41 бібліотекою (зокрема, Зміївською центральною бібліотекою та Зміївською районною дитячою бібліотекою), 23 Будинками культури, 1 Палацом культури.

У районі функціонує 16 спортивних та 18 тренажерних залів, 17 футбольних полів. Найкращим спортивним центром району є спортивний комплекс Зміївської ТЕС (селище Слобожанське).

У районі представлені такі засоби масової інформації:

• газета «Аргумент тижня»;
• газета «Зміївський кур'єр»;
• газета «Вісті Зміївщини»;
• газета «Енергетик»;
• телерадіокомпанія «Зміїв — ТБ»;
• районне радіомовлення.

На території району можна упевнено приймати передачі телекомпаній: «Харків—2», АТВК, Simon, СТБ, Фора, ICTV, УТ-1, 1+1, «Україна», Інтер, 7 канал, S-tet, М1, Фаворит, Новий канал.

У Зміївському районі зареєстровано 28 релігійних громад:

• Свято—Миколаївська церква м. Зміїв УПЦ;
• Свято—Троїцька церква УПЦ;
• Свято—Трифонівська церква УПЦ;
• Адвентисти сьомого дня;
• Церква «Життя в благодаті» Християн Віри Евангелістської;
• Євангелістські християни — баптисти м. Зміїв;
• Свідки Єгови м. Зміїв;
• «Життя в слові» Християн Віри Евангелістської;
• Євангелістські християни — баптисти сел. Слобожанське;
• Свідки Єгови сел. Слобожанське;
• церква Георгія Победоносця УПЦ;
• Євангелістські християни — баптисти сел. Зідьки;
• церква Свято — Архангела Михайла УПЦ;
• Борисо—Глібський монастир УПЦ;
• церква Різдва Христова УПЦ;
• старообрядці Російської древнеправославної поморської церкви;
• церква Серафима Саровського УПЦ;
• Євангелістські християни — баптисти с. Геніївка;
• Христо—Воздвиженська церква УПЦ;
• Свято—Миколаївська церква с. Шелудьківка УПЦ;
• Євангелістські християни — баптисти с. Шелудьківка;
• церква Нерукотворного образу Христа Спасителя УПЦ;
• Свято—Успенська православна церква УПЦ;
• Свято—Успенська церква УПЦ;
• Українська автокефальна православна церква;
• Свято—Вознесенська церква УПЦ;
• Євангелістські християни — баптисти с. Черкаський Бишкин.

• Кричевська Любов Яківна — поетеса і письменниця сентиментального напряму;
• Яворницький Дмитро Іванович — історик, археолог, етнограф, фольклорист, письменник, академік АН УРСР;
• Виєзжаєв Олександр Миколайович — живописець;
• Буценко Панас Іванович — радянський діяч, працював главою Харківського окрвиконкому, неодноразово обирався членом ЦВК СРСР;
• Золотарьов Василь Дмитрович — учасник повстання на броненосці «Потьомкін»;
• Пустовойт Василь Степанович — відомий селекціонер, лауреат Державної і Ленінської премій, академік, Герой Соціалістичної праці.
• Синякова-Уречина Марія Михайлівна — художниця
• Малік Яків Олександрович — співробітник центрального апарату Наркомату закордонних справ Союзу РСР, був послом СРСР в Японії, Великій Британії, заступником Міністра закордонних справ СРСР;
• Погребняк Петро Степанович — працював заступником начальника головного управління лісового господарства Грузинської РСР, був членом — кореспондентом АН УРСР, дійсним членом АН УРСР, віце—президентом АН УРСР;
• Дерюгин Іван Костянтинович — олімпійський чемпіон, чемпіон світу з сучасного п'ятиборства;
• Іванова Людмила Мстиславівна — актриса, знялася в більш ніж 60 фільмах.

Уродженці Зміївського району, що одержали високі урядові нагороди

Пам'ятник землякам — героям Радянського Союзу у центрі Змієва

• Бублій Павло Семенович, уродженець м. Змієва, заступник командира стрілецького полку, Герой Радянського Союзу;
• Волк Ігор Петрович, уродженець м. Змієва, льотчик — космонавт СРСР, Герой Радянського Союзу;
• Воронько Олександр Григорович, уродженець с. Соколове, гвардії майор, Герой Радянського Союзу;
• Ковтун Григорій Іванович, уродженець с. Черемушне, морський піхотинець, Герой Радянського Союзу;
• Колодяжний Арсеній Григорович, уродженець с. Гонтарі, гвардії рядовий, Герой Радянського Союзу;
• Кравцов Юхим Єгорович, уродженець с. Шелудьківка, старший радіотелеграфіст, Герой Радянського Союзу;
• Кришталь Арсентій Єлисійович, уродженець с. Чемужівка, механік — водій танка, Герой Радянського Союзу;
• Кришталь Максим Калинович — уродженець с. Чемужівка, нагороджений 4 Георгіївськими хрестами в I Світову війну;
• Лаврик Іван Іванович, уродженець с. Черемушне, молодший лейтенант, Герой Радянського Союзу;
• Міщенко Іван Васильович, уродженець с. Соколове, командир взводу, Герой Радянського Союзу;
• Пасько Микола Федорович, уродженець с. Скрипаї, капітан, Герой Радянського Союзу;
• Протопопов Іван Іванович, уродженець с. Геніївка, старший лейтенант, Герой Радянського Союзу;
• Слюсаренко Захар Карпович — уродженець м. Змієва, генерал — лейтенант, 2-чі Герой Радянського Союзу;
• Чепур Микита Дмитрович — уродженець м. Змієва, Герой Радянського Союзу;
• Шемигон Олексій Родіонович, уродженець с. Вилівка, лейтенант, Герой Радянського Союзу.

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Зміївського району було створено 48 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 47,53 % (проголосували 28 626 із 60 226 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 38,94 % (11 147 виборців); Михайло Добкін — 24,66 % (7 060 виборців), Юлія Тимошенко — 7,35 % (2 105 виборців), Сергій Тігіпко — 7,00 % (2 003 виборців), Олег Ляшко — 5,03 % (1 441 виборців), Анатолій Гриценко — 3,80 % (1 088 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 2,28 %.[7]

• Змієві гори — інформаційно-туристичний портал Зміївського району

Харківський район	Харківський район Чугуївський район	Чугуїв
Нововодолазький район		Чугуївський район
	Первомайський район	Балаклійський район