Війна в Дофарі
Війна в Дофарі (араб. ثورة ظفار) — повстання, розпочате в провінції Дофар проти султанату Маскат і Оману, з 1962 по 1976, що закінчилося поразкою повстанців.
Війна в Дофарі | ||||
---|---|---|---|---|
Арабська холодна війна Холодна війна | ||||
Солдат збройних сил султана Омана в 1970 році | ||||
Дата | 1962-1976 | |||
Місце | Оман | |||
Причина | Відкриття в Омані нафти і боротьба за неї[джерело?] | |||
Результат |
Рішуча перемога оманського уряду і союзників[1]
| |||
Територіальні зміни | Дофар повернувся під владу султанату | |||
Противники | ||||
| ||||
Командувачі | ||||
| ||||
Сили сторін | ||||
| ||||
Військові втрати | ||||
|
Передісторія конфлікту
У 1962 році Оман був порівняно слаборозвиненою країною на Близькому Сході. Султан Саїд бін Теймур, абсолютний правитель, оголосив поза законом майже всі досягнення 20 століття. Дофар був залежним від Оману і піддавався жорсткій економічній експлуатації. Крім того, населення Дофару, яке розмовляло різними південноаравійськими мовами, були піддані ще більшими обмеженнями, ніж інші оманці.
У 1962 році Фронт визволення Дофару заволодів майже всією провінцією Дофар на півдні Оману. Таке розташування сил не влаштовувало центральну влада султанату в Маскаті і вони чекали моменту, щоб повернути Дофар. У 1964 році в Омані була знайдена нафта. Це внесло додаткове загострення в конфлікт.
Бойові дії в цілому
Війна в Дофарі була локальною війною викликаною заворушеннями в арабському світі (інші приклади: арабо-ізраїльський конфлікт, громадянська війна у Лівії). Війна в Дофарі почалася в 1965 році, і тривала майже 11 років. Військові роки можна розділити на 2 етапи.
1-й етап (1965 — 1-а половина 1970)
Під час 1-го етапу значну роль грала британська авіація. Оскільки в Дофарі в цей час не було розвинутої системи ППО, навіть малозахищені бомбардувальники могли здійснювати нальоти. На початку цього етапу (до 1967 року) війська Фронту тримали певну ініціативу. Пізніше, британці і оманці почали її перехоплювати. Літаки і тут надали велику допомогу.
2-й етап (2-а половина 1970 — 1976)
2-й етап виявився фатальним для Фронту, саме багато в чому через величезний брак сил у 2-му етапі вони і програли війну. Після 1970-го року Фронт змінив свою назву і став називатися Національним фронтом визволення Оману. Після 1973 року фронт вже тільки відбивався від коаліції. До 1976 році війна повністю завершилася.
Перемир'я
Підсумки війни
В результаті війни Дофар отримав свій нинішній статус. Війна стала завершальним етапом у політиці бен Саїда. Після неї Оман став єдиною державою.
Фронт визволення Дофара залишився незалежною організацією в Омані (базується в Лондоні). Він проводить колишню політику, але відкрито не виступає.
Примітки
- Paul, Christopher; Clarke, Colin P.; Grill, Beth; Dunigan, Molly (2013). Oman (Dhofar Rebellion), 1965–1975: Case Outcome: COIN Win. Paths to Victory. Detailed Insurgency Case Studies (RAND Corporation): 274. ISBN 9780833081094. JSTOR 10.7249/j.ctt5hhsjk.34. doi:10.7249/j.ctt5hhsjk.34#metadata_info_tab_contents. Проігноровано невідомий параметр
|doi-broken-date=
(довідка) - The Dhofar Rebellion. countrystudies.us. Процитовано 5 травня 2016.
- The Insurgency In Oman, 1962-1976. globalsecurity.org.
- Oman(and Dhofar) 1952-1979.
- Oman (and Dhofar) 1952-1979. www.acig.org. 26 серпня 2007. Архів оригіналу за 4 March 2016. Процитовано 4 листопада 2018.
- Political Science. Middle East/North Africa/Persian Gulf Region. University of Central Arkansas. Retrieved 2011.