Війна світів: Наступне сторіччя
«Війна світів: Наступне сторіччя» (пол. Wojna swiatów — nastepne stulecie) — польський науково-фантастичний фільм режисера Пйотра Шулькіна за мотивами роману Герберта Велза «Війна світів». Створення було закінчено в 1981 році, але на екрани він вийшов у 1983. Фільм присвячено Герберту Велзу та Орсону Велзу.
Війна світів: Наступне сторіччя | |
|---|---|
| пол. Wojna światów – następne stulecie | |
 | |
| Жанр | науково-фантастичний фільм[1] |
| Режисер | Пйотр Шулькін[2][1] |
| Сценарист | Пйотр Шулькін |
| На основі | Війна світів |
| У головних ролях |
Роман Вільгельмі, Єжи Штур[3], Януш Гайос[3], Stanisław Tymd[3], Кристина Янда[3], Józef Skrzekd[3], Zbigniew Buczkowskid[3], Bożena Dykield[3] і Marek Walczewskid[3] |
| Оператор | Zygmunt Samosiukd |
| Композитор | Józef Skrzekd |
| Художник | Andrzej Halińskid |
| Мова | польська |
| Країна |
 Польща |
| IMDb | ID 0083335 |
Дія відбувається в Польщі 1999-го року. Після прибуття марсіан встановлюєтья тоталітарний режим, який ведучий новин Айрон Ідем повинен всіляко виправдовувати та пропагувати. Розриваючись між совістю та винагородами від марсіан, Ідем поступово втрачає все, що мав — дружину, житло, а потім і довіру громадськості.
Сюжет
Наприкінці 1999 року люди встановили контакт з марсіанами, що технологіями й культурою значно перевершували людей. Марсіани виглядають як зеленошкірі карлики та мало з'являються на публіці. Айрон Ідем працює в незалежній телестудії та висвітлює візити марсіан в різні місця планети. Перед виступом Ідем отримує від незнайомця текст «правильних» коментарів до новин, де про марсіан належить відгукуватись виключно позитивно. Начальник телестудії переконує і надалі говорити саме так, бо це допоможе заспокоїти громадськість і завоювати популярність.
Прибульці проявляють дивний інтерес до людської крові, обіцяючи за її здачу значки, котрі дають привілеї. Коли Ідем цікавиться навіщо їм кров, його дружину Гіу силоміць забирають прямо з дому поліцейські в супроводі марсіанина. Поліцейські причіпляють йому значок і вимагають показувати в новинах як він «любить» марсіан.
На вулицях встановлюють телевізори з гучномовцями, розвішують транспаранти із закликами любити прибульців і здавати кров. Ідем вирушає в один з пунктів прийому крові, де йому заявляють, що номер значка Ідема дуже низький. Процедура здачі наповнена безглуздими ритуалами, як-от обов'язкове співання гімну. Коли він намагається довідатись де Гіа, йому кажуть, що зникнення жінки — вигадка. Голова пункту потім потай зізнається Ідему, що вважає марсіан жорстокими й аморальними, але слідом повідомляє, що це була провокація з метою перевірити вірність Ідема.
Начальник вимагає аби Ідем сам писав тексти хвалебних виступів і щиро любив марсіан. Той погоджується в обмін на дружину, але начальник нічого не обіцяє. Потім Ідема виселяють з квартири бо він начебто заважав шумом «поважним людям». З усього майна йому лишають тільки телевізор за «бездоганну службу».
Ідем пропагує любов до марсіан, переконує публіку, що люди й прибульці розмовляють однією мовою, закликає толерантно ставитися до вчинених ними правопорушень, і обов'язково здавати кров. Усім, хто досі не зареєструвався в пунктах здачі, загрожує загадкова процедура «стирання». Попри службу на користь марсіан, Ідема схоплює поліція на вулиці та відправляє в нічліжку як бездомного. Всі жителі нічліжки повинні «добровільно» здавати кров, інакше позбавляються їжі. За відмову робити ранкові вправи Ідема викидають на вулицю.
Юрист знаходить Ідема і шантажує його відомостями про злочини, які нібито надала Гіа. Він наказує організувати концерт, відвідати який можна, здавши кров. Ідем бачить як тепер люди здають своїх рідних на цілковите викачування крові і все це «добровільно». Але скоро виявляється, що марсіани покидають Землю і встановлені ними закони скасовуються.
Ідем убиває одного марсіанина, а коли повертається в свою розграбовану квартиру, знаходить там непритомну дружину. Він вирушає на концерт з нагоди відбуття прибульців, де виходить на сцену і виголошує промову про лицемірство людей, які дивилися його передачу по телевізору. Поліція викидає його на вулицю, де юрист з сумом згадує владу марсіан, описуючи різні блага на кшталт дешевого пива та масових заходів. Ідем зустрічає волоцюгу, якого бачив у нічліжці. Той пропонує піти спалити телестудію, Ідем погоджується, але потрапляє в засідку спецслужб.
Ідема кидають до в'язниці, де він дізнається про зміну політики — тепер марсіан скрізь вважають окупантами і полюють на тих, хто їм служив. Усі підозрювані в співпраці з марсіанами тепер повинні «добровільно» пройти процедуру обстеження мозку. Ідема оголошують зрадником, суд над ним показують по телевізору. Вирок за новим законом залежить від усенародного голосування і ним стає страта. Наостанок Ідему віддають тіло його мертвої дружини. Розстріл показують у новинах, але це виявляється постановкою. Насправді ж Ідема відпускають і він покидає павільйон для зйомок, ідучи в невідоме.
У ролях
- Роман Вілхельмі — Айрод Ідем — головний герой
- Маріуш Дмочовскій — директор телеканалу
- Кристина Янда — дружина Ідема, повія Гіа
- Єжи Штур — юрист
- Марек Валчевський — голова реєстрації
- Станіслав Гавлік — сищик
- Веслав Држеміц — чоловік похилого віку
- Станіслав Гавлік — порт'є
- Януш Гайос — співробітник гідротехнічних споруди
- Божена Дікіл — лікар
- Збігнєв Бужковський — поліцейський
- Вітольд Пікоз — суддя
- Майкл Лесняк — диктор