Війна світів

«Війна світів» (англ. The War of the Worlds) фантастичний роман англійського письменника Герберта Велза. Написаний у 1897 році, був виданий в квітні того ж року в журналі «Pearson's magazine» і в лютому 1898 року окремою книгою.

«Війна світів»
Репринт в журналі "Amazing Stories" 1927 року
Автор Герберт Велз
Назва мовою оригіналу The War of the Worlds
Країна Велика Британія
Мова англійська мова
Жанр наукова фантастика
Місце Англія
Видавництво Heinemann
Видано 1898
Видано українською Дмитро Паламарчук, Микола Іванов (1977)
Володимир Хорошенко (2007)
Попередній твір Невидимець
Наступний твір Сплячий прокидається, Завоювання Едісоном Марса і Винищувачі з Марсаd

Роман описує вторгнення інопланетних прибульців (марсіан, марсіян в перекладі 1977 року) на Землю та марні спроби протистояти їм, що отримує, однак, несподіваний розв'язок. Сюжет роману був підказаний братом письменника — йому й присвячена «Війна світів».

Українською роман переклалали Григорій Піддубний (1921, 2-е вид. 1929), Дмитро Паламарчук (1967, 2-е вид. 1977)[1], Володимир Хорошенко (2007)[2].

Сюжет

Напад марсіанських крокуючих машин

Книга перша: Прибуття марсіян

Оповідання ведеться від першої особи безіменного головного героя, жителя вікторіанської Англії початку XX-го століття. Він починає свою розповідь словами про спостереження на Марсі дивних сяйв, які вперше було зафіксовано у 1894 році. За 6 років, під час протистояння Марса і Землі, астрономи помітили викиди розжареного газу на Марсі, але були не в змозі їх пояснити. Оповідач з відомим астрономом Оджилві на власні очі змогли побачити нові викиди в телескоп.

Згодом в околицях Лондона відбулося падіння об'єктів, які більшість сприйняла за метеорити. Оджилві, прибувши на місце падіння, виявив, що метеорити мають циліндричну форму і спробував їх відкрити, одначе спроби виявилися безуспішними. Новини швидко рознеслися, наступного ранку циліндр спробували відкопати з кратера, а ввечері він сам почав відкриватися. Поява з об'єкта істоти, схожої на великого восьминога, розлякала юрбу навколо. Тепловий промінь з циліндра спалив найближчих людей, а оповідач зміг втекти і дістатися додому. Новина про напад марсіан, однак, багатьма сприйнялася за вигадку, а тим часом марсіани проводили якесь будівництво в кратері. Скоро впав і другий циліндр.

Біля місця проживання оповідача з дружиною почалася військова операція. Вони втекли до сусіднього міста, дорогою спостерігаючи випалену марсіанами землю. Від вцілілого солдата-артилериста оповідач дізнався про численні втрати армії. Він задумав покинути Англію з дружиною, але із солдатом опиняється недалеко від місця, де марсіани застосовують свої кроківні триноги — бойові машини, озброєні тепловими променями. Армії вдалося дати відсіч і триноги відступили.

Оповідач прибув до Лондона до брата. Там він довідався про втрати землян через нову зброю марсіян — отруйний чорний газ. Уряд Лондона віддав наказ покидати місто всім жителям. Оповідач зумів втекти з охопленого панікою міста разом з братом. Потоки втікачів посунули на схід до Сауеенда, Шуберінеса, і на південь до Діла й Бродстера. Прикривати відбуття мирного населення Темзою було прислано міноносець «Син грому», який знищив дві прибулі триноги марсіян.

Книга друга: Земля в марсіянському ярмі

Вигляд марсіанських завойовників

Оповідач сховався у погребі зі священиком, спостерігаючи нашестя марсіян поруч. В той час впав вже п'ятий циліндр, навколо якого стали рухатися подібні на крабів механізми. Вдалося розгледіти, як харчуються марсіяни — вони викачують з людей кров і вприскують її собі у вени, а також що вони розмножуються брунькуванням. Оповідач зауважує, що один письменник описав людей майбутнього схожими на марсіян — з великими мозками і слабкими кінцівками, здатними лише керувати машинами. Навколо місць висадки швидко розросталася марсіянська червона трава.

Врешті сховок знайшли марсіяни і забрали священика. Оповідач ледве уникнув такої ж долі, щупальця марсіянських машин не дістали його. На третій тиждень переховування до сховку став дряпатися собака. Оповідач зважився вийти назовні та не знайшов поряд жодних марсіян.

Оповідач дістався безлюдними землями до Путні-Хілу, де зустрів місцевого жителя. Обговоривши плани зі збереження людських знань і боротьби із загарбниками, він дійшов до зруйнованого Лондона. В кратері він виявив мертвих марсіян, які не змогли протистояти земним хворобам. Як з'ясувалося, всі марсіяни декілька днів тому загинули. Оповідач повернувся у свій дім, де застав живих брата і дружину.

По відновленню Англії, в епілозі, він аналізує результати вивчення марсіян та їхніх технологій і можливість нового вторгнення під час наступного протистояння планет. Але, підбиваючи підсумок, зазначає, що горизонти людського пізнання тепер сильно розширилися, а наступного разу людство готове дати миттєву відсіч.

Адаптації

Пам'ятник «вторгненню» в Вокінгу

Радіопостановки

  • Радіопостановка (1938) Орсона Веллса, перша частина якої була стилізована під «репортаж у прямому ефірі» про вторгнення марсіан. Відома тим, що викликала паніку в ряді районів США.
  • Радіопостановка (1949) в столиці Еквадору викликала паніку серед жителів, а пізніше погром радіостанції, що призвело до загибелі 6-и осіб.

Фільми

Телебачення

Музика

Див. також

Примітки

  1. Війна світів. knugoman.org.ua.
  2. Герберт Уеллс. Війна світів. Переклад з англійської: Володимир Хорошенко; ілюстрація палітурки: С. Лапина. Харків: Фактор. 2007. 112 стор. ISBN 978-966-312-237-4

Посилання

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.