Військовий узвіз
Військовий узвіз — одна із вулиць Одеси, що пролягає дном Військової балки в історичному центрі. Починається від вул. Приморської і закінчується перетином із пров. Маяковського і початком вул. Гаванної.
Військовий узвіз Одеса | |
---|---|
Вигляд узвозу з Сабанєєва мосту | |
Місцевість | Історичний центр Одеси |
Район | Приморський |
Назва на честь | Франц де Воллан |
Колишні назви | |
Портовий, Гаванний (Гаванський), Сабанєїв (Сабанєївський), Сабанський, Воїнський гаванський, Воронцовський, Казенний, Молокова | |
радянського періоду (українською) | узвіз Жанни Лябурб |
радянського періоду (російською) | спуск Жанны Лябурб |
Загальні відомості | |
Координати початку | 46.491139° пн. ш. 30.737357° сх. д. |
Координати | 46.488266° пн. ш. 30.737180° сх. д. |
Координати кінця | 46.486803° пн. ш. 30.736000° сх. д. |
Транспорт | |
Рух | двобічний |
Покриття | асфальт |
Зовнішні посилання | |
У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
Мапа | |
Військовий узвіз у Вікісховищі |
На місці сучасного історичного центру міста були дві великі балки: Карантинна і Військова. Остання відділяла південну частину Одеси, де містилися так звані «присутствені місця» (державні установи, біржа, тощо), від північної, де були військові казарми (переважно вздовж сучасної вулиці Гоголя).[1] Саме від військових казарм балка і дістала свою назву. Балка брала початок на місці сучасної Грецької площі і простягалася до порту. Через Військову балку було перекинуто кілька мостів. Найстарший із них — на місці перетину із пров. Маяковського і початком вул. Гаванної (не зберігся), інший — вулицею Дерибасівською, третій, найвідоміший — Сабанєїв міст.
Дном балки було прокладено узвіз, який вів до порту. У 1830 році цей узвіз дістав назву Портовий. Сучасну назву, військовий узвіз, вулиця дістала у 1849 році. Потім його назви постійно змінювалися. Так, у 1842 році використовується назва Гаванський узвіз, як дорога, що веде до гавані. З 1856 році використовується назва Сабанєїв (із варіантом Сабанєївський), від назви Сабанєїва мосту, перекинутого через балку. Існував навіть варіант Сабанський узвіз (вказується у 1861 і 1875), можливо в результаті плутанини із Сабанським провулком. На певний час закріпилася назва Гаванний узвіз (вказується у 1866). З 1867 року узвіз став частиною Гаванної вулиці, таким чином остання вела до самого порту. Розташування напроти узвозу Військової гавані порту дало привод для назви Військово-гаванний узвіз (у 1870). Потім вказувалися назви Воронцовський узвіз (1889) і Казенний узвіз (1908).
Після приходу до влади комуністів узвіз був названий Молокова (22.7.1934) на честь радянського полярного льотчика. У 1941 році узвіз повернув назву Військовий, але проіснувала вона лише до 1946 року, коли було повернено назву Молокова. У 1958 році вирішено назвати узвіз в честь французької учасниці і керівника Іноземної колегії, Жанни Лябурб, розстріляної на території Другого єврейського кладовища 1 березня 1919 року. 2 червня 1995 вулиці було повернено назву Військовий узвіз.
Посилання
- Чарнецкий В. Одесские мосты. Чисто одесский сайт ODESSKIY.COM. Архів оригіналу за 9 січня 2013. Процитовано 23 листопада 2012.
Джерела
- Настоящая Одесса: прогулка по Военному спуску
- Гаванная улица (бывшее название: улица Степана Халтурина)
- сайт Тур-Одесса
- Старые генпланы: как хруст французской булки не спас одесские «Елисейские поля», а Советы не смогли построить метро и Нагорный бульвар